Більшість в парламенті України: як сформується коаліція у Верховній Раді ІХ скликання

Верховна Рада депутатский портфель

Фото: Dreamstime

Коаліція, яка формує більшість у парламенті, дозволятиме безперешкодно ухвалювати рішення та проводити законопроекти.

Отож, основне питання – як сформується коаліція у новій Раді? Чи захоче Слуга народу об’єднуватись з іншими партіями, адже за попередніми результатами політсила матиме свою більшість – 226 депутатів.

Читайте: Підрахунок голосів ЦВК на виборах до Верховної Ради 2019

Що таке коаліція?

Коаліція – це об’єднання парламентських фракцій задля ефективної співпраці.

До її складу має увійти більшість від конституційного складу, тобто як мінімум 226 депутатів.

Формується коаліція протягом 30 днів з першого засідання, а увійти у неї можуть лише депутатські фракції.

Коаліція бере участь у формуванні Кабінету міністрів та обранні прем’єр-міністра. Окрім того, коаліція може ефективно голосувати за ухвалення законопроектів.

Монокоаліція Слуги народу

За результатами підрахунку 70% бюлетенів, на 128 з 199 округів перемагає партія Слуга народу. Окрім того, 42,6% голосів партії забезпечать їй щонайменше 123 мандати. А це вже 251 депутат, що дозволяє президентській політичній силі сформувати монокоаліцію.

У них немає необхідності об’єднуватись з іншими партіями. Втім, будучи ефективним інструментом в гарних руках з одного боку, з іншого – така тотальна влада одночасно несе і ризики.

Зокрема, політолог Ігор Рейтерович наголошує, що монокоаліція означає моновідповідальність. І додає, що варіант із залученням до коаліції Голосу виглядає актуальним, адже ділити відповідальність на двох простіше.

Фото: Ігор Рейтерович

Окрім того, експерт наголошує – коаліція у складі однієї партії виглядатиме неприйнятно для міжнародних партнерів.

– В демократичних країнах коаліції з однієї політичної сили не те, що неприйняті, а їх взагалі не буває.

Більше того, в Україні немає ефективної системи стримування і противаг. Немає ані закону про опозицію, ані прописаних пунктів у регламенті Ради. Саме тому опозиція матиме формальний характер, впевнений політолог.

З ким точно не об’єднається Слуга народу, так це зі старими політиками. Хоч Батьківщина і наголошувала, що готова до співпраці, коаліція буде невигідною для обох партій. Для Слуги народу це дискредитуватиме тезу про те, що нові політики не співпрацюють зі старими.

– Для Тимошенко – це останній шанс залишитись не просто в політиці, а у великій політиці. Пропозиції з їх боку будуть лунати, але питання – в обмін на що. Якщо в обмін на дві міністерські посади, або керівництво кількома комітетами і посаду віце-спікера – я не думаю, що Батьківщина погодиться.

Слуга народу може задіяти додатковий ресурс з депутатів самовисуванців. А таких, за словами політолога, може бути до 50.

– Значна частина з них вже на другий день після принесення присяги готові будуть вступити у фракцію Слуги народу.

Опозиція з трьох партій

У новому парламенті буде як мінімум три опозиції, прогнозує Ігор Рейтерович, за умови, якщо Голос та Слуга народу об’єднаються у коаліцію.

– Наскільки вони будуть конструктивними – подивимось. Та ж Європейська солідарність та Батьківщина голосуватиме за всі проєвропейські або пронатівські законопроекти. А якщо Слуга народу захоче підіграти Росії – вони зможуть додаткові голоси отримати від Опозиційної платформи.

Однак політолог додає, що об’єднання цих трьох-чотирьох фракцій проти Слуги народу в одну опозицію найближчим часом не буде.

Лілія Ященко