Пожежі останнім часом часто спалахують на всій території України. Та найгучніші випадки пов’язані з Одесою.
За останній рік, за даними ДСНС, в Україні сталось понад 80 тис. пожеж, внаслідок яких загинуло щонайменше 1 200 осіб.
Востаннє 4 грудня чергова пожежа охопила Одеський коледж економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. В результаті трагедії загинуло 16 осіб. Вогонь охопив майже 4 тис. кв. м. Ті, хто залишався всередині, вимушені були стрибати з вікон, щоб врятуватись.
Та це не перший випадок в Одесі. Останні кілька років курортне місто потерпає від трагедій:
- У вересні 2017 року пожежа сталась в одеському дитячому таборі Вікторія. Загинуло троє маленьких дівчат. Офіційна причина – увімкнений кип’ятильник. Та за даними незалежної експертизи, це ще й порушення під час будівництва, внаслідок чого корпус спалахнув за лічені хвилини.
- У червні 2019 року знову пожежа в Одесі. Цього разу у Центрі психічного здоров’я загинуло п’ять пацієнтів та медсестра. Причина – ненавмисний підпал через нехтування правилами пожежної безпеки.
- У серпні 2019 року спалахнув одеський готель Токіо Стар. Загинуло дев’ять туристів. Причина – коротке замикання через перевантаження електромереж.
Не встигаючи оговтатись від однієї трагедії, Одеса потерпає від іншої. Тим часом мер міста Геннадій Труханов залишається на посаді, не вживаючи жодних заходів, щоб змінити ситуацію.
Чому в Україні так часто стаються пожежі та хто у цьому винен – журналіст Фактів ICTV Володимир Михайлов запитав у екс-радника міністра з надзвичайних ситуацій Костянтина Гринчука.
Пожежа в Одеському коледжі
Розглядають дві версії пожежі у коледжі – аварійна робота електрообладнання та навмисний підпал.
Раніше поліція звітувала про порушення пожежної безпеки. Зокрема, про відсутність автоматичної сигналізації та інших протипожежних засобів. Так, вогнегасники та багри знайшли в кімнаті коменданта, в інших їх не було.
– Кажуть, що цей коледж не мав системи пожежної сигналізації та оповіщення. На таку шестиповерхову будівлю повинно було піти як мінімум кілька мільйонів тільки на такі системи. Я не кажу вже про системи пожежогасіння, блискавкозахисту, димовидалення тощо, – говорить Костянтин Гринчук.
Повне оснащення подібної будівлі протипожежними системами експерт оцінює у 6 млн грн.
Коледж – це історична пам’ятка архітектури, яка носить назву будинок Асвадурова і була збудована ще 100 років тому. Зовні він оздоблений ліпниною, а перегородки між кімнатами зведені з очерету – це одна з причин швидкого поширення вогню.
– Сама ця будівля з очерету та дерева – це готовий факел, до якого тільки піднеси сірник. Проблема в тому, що подібних будівель дуже багато – Одеса переповнена ними.
На час розслідування також було відсторонено від роботи керівництво місцевого ДСНС і директора департаменту освіти та науки ОДА.
За даними ДСНС, востаннє будівлю перевіряли п’ять років тому.
Мораторій та обмежені повноваження інспекторів
З 2014 року діє мораторій на перевірку органами державної влади суб’єктів господарювання. Мета такої ініціативи – запобігти корупційній складовій.
Та фактично, це призвело до того, що будівлі просто не перевіряли на відповідність пожежній безпеці. У 2018 році мораторій для пожежних інспекторів був частково знятий, та проблема залишилась – вони мають надто мало повноважень.
– Інспектор перевіряє недоліки, виписує постанову і закривається штрафом у 51 грн або 170 грн там, де вкрадені мільйони.
Для того, щоб закрити установу, інспектор, який виявив порушення, має виписати постанову та подати до суду, де довести, що потрібно зупиняти експлуатацію будівлі через певні причини. Експерт наголошує – на це можуть йти роки, а будівля весь цей час буде в експлуатації. Система ж має працювати навпаки.
– Інспектор, побачивши кричуще порушення пожежної безпеки, запрошує своє керівництво, свідків, поліцію і закриває будівлю. А потім вже господар має йти і доводити в суді, що він усунув неполадки або пожежний інспектор діяв з порушенням.
Окрім того, експерт звертає увагу на нерегулярність перевірок пожежними інспекторами:
– Інспекція пожежної безпеки повинна працювати якомога ефективніше. А зараз тенденція така: були вибухи складів – всі побігли перевіряти склади, згорів дитячий табір – побігли дивитися табори, горить готель – почали перевіряти готелі. Перевіряти потрібно все.
Система підпорядкування
До 2013 року за питання, пов’язані із життям і здоров’ям людей, відповідав прем’єр-міністр України, який, відповідно до кодексу цивільного захисту, очілював цей напрям.
Після редагування кодексу, нагадує експерт, ці повноваження поклали на спеціальну комісію уряду.
– Її зазвичай очолюють ті, хто під рукою. Це непідготовлені люди, які в кращому випадку дивляться на керівника ДСНС, якщо щось станеться.
Тому ще один крок для покращення ситуації з пожежною безпекою – призначення людини, яка відповідатиме за життя і здоров’я громадян.
Наступний крок – переведення державних інспекцій в одне підпорядкування.
– До 2014 року у нас було Міністерство надзвичайних ситуацій. Туди входили практично всі інспекції, крім СЕС (Санітарно-епідеміологічна станція, – Ред.). Що сьогодні маємо? Державні інспекції в прямому підпорядкуванні основних порушників законодавства.
Так, наводить приклад Гринчук, Держспоживслужба підпорядковується Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Виходить, що виробник продуктів сам контролює їх якість.
Більше дивіться у відеоінтерв’ю:
Втім, поки про реформу ДСНС не йдеться. Принаймні найближчим часом. Водночас винних у одеських пожежах до відповідальності так і не притягнули.
Обвинувальний вирок в справі табору Вікторія винесли тільки виховательці, щодо інших тривають судові розгляди. Власника готелю Токіо Стар відправили під домашній арешт. Але людей, які закривали очі на погрішності під час будівництва, здавання в експлуатацію та порушень пожежної безпеки, так і не названо і не притягнуто до відповідальності.
