Епопея з призначенням нового голови Нацбанку в Україні досить швидко добігла кінця. Відставка Якова Смолія була гучною. В першу чергу, через його заяви про політичний тиск. А ось вибір наступника навпаки пройшов без зайвого шуму.
Регулятор очолив Кирило Шевченко, який до цього керував державним Укргазбанком. Чого ж чекати від нього на новій посаді?
Чиїх будете?
Цілий рік президентства Володимира Зеленського Нацбанком керував Яків Смолій – очільник, який дістався йому ще від попередника Петра Порошенка. Якщо говорити про те, що регулятор повинен зберігати незалежність від виконавчої влади – то така ситуація цілком нормальна. Більше того, так повинно бути – Нацбанк не має залежати від зміни політиків. Але для України це було дуже незвично. За нашою традицією – у кожного президента завжди є свій глава Нацбанку.
— При кожному новому президенті України змінювався керівник Нацбанку. Так, що зміни були неминучі. Смолій – член команди Валерії Гонтаревої, а значить і Петра Порошенка. Заміна такого глави Нацбанку це насправді відлуння політичних ігор, які до сих пір тривають між командами Порошенка і Зеленського, – говорить політолог Володимир Фесенко.

Володимир Фесенко
Але обставив свій відхід Смолій дуже голосно. Звільнення за власним бажанням він мотивував системним політичним тиском. Нібито на зустрічах у вищих ешелонах влади від нього постійно вимагали послабити гривню і запустити друкарський верстат, під Нацбанком збирали мітинги, навіть додому труни і вінки привозили.
Такі гучні заяви – це порада політичних патронів, які нині перебувають в опозиції, або особиста ініціатива Смолія – питання не дуже важливе. Важливіше те, що такий фон відставки відразу насторожив, як західних кредиторів, так і українське суспільство.
Список можливих кандидатів на посаду голови НБУ, обговорюваний в пресі, був дуже довгим. Кого тільки не сватали в керівники регулятора – і екс-міністра економіки Тимофія Милованова, і голову парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетьманцева, і керівника ради НБУ Богдана Данилишина, і навіть відомих на Заході економістів Сергія Гурієва і Юрія Городниченко.
Але це, швидше за все, була димова завіса, жодного справжнього кастингу не було. Джерела Фактів ICTV кажуть, що Шевченко від початку був головним фаворитом.
Фото: Офіс президента
Експерти називають його фігурою рівновіддаленою від усіх груп впливу, а головне зрозумілою і Офісу президента, і МВФ.
— З усіх кандидатур, які були в тому шорт-лісті, це максимально рівновіддалена кандидатура від різних груп впливу. Він досить досвідчена людина, людина з певним бекграундом, професіонал, – зазначає політолог Ігор Рейтерович.
Шевченко – дійсно банкір зі стажем. Не чужий він і вітчизняній політиці – був радником Юлії Тимошенко, під час її перебування прем’єром, тобто знайомий з апаратною грою. Його роботу в Укргазбанку прийнято вважати історією успіху. Після його приходу банк переорієнтувався на кредитування об’єктів альтернативної енергетики і приєднався до мережі зелених банків Green Banking Network. Крім того, Укргазбанк – один з небагатьох банків на ринку, який за попередні кілька років більш ніж удвічі наростив портфель позик.
Чи можна буде вважати Шевченка незалежним головою НБУ? Покажуть його справи. Експерти, в думках розходяться.
— Нині, звичайно, він більше пропрезидентський, роль Зеленського тут є визначальною. Захід на це відреагував спокійно, але Захід дивитиметься за його кроками, – зазначає Рейтерович.
Ігор Рейтерович
— Шевченко – нейтральна кандидатура, саме ця нейтральність дає передумови для збереження хоча б відносної незалежності НБУ, – вважає Фесенко.
А ось фінансовий аналітик Сергій Фурса впевнений, що про незалежність Нацбанку тепер точно можна буде забути:
— У чому основна проблема з Кирилом Шевченком? Питання не особисто в ньому. Це не питання персоналій. Головне те, що він, очевидно, буде залежним кандидатом. А отже, політика НБУ зміниться. Бажання Офісу президента будуть у пріоритеті.
Привіт, долар по 30?
Головне питання до Шевченка – що буде з курсом? Після заяв Смолія його наступника апріорі сприймають, як людину, яка може сприяти падінню національної валюти. Додав масла у вогонь і сам президент. Наприклад, Зеленський заявив, що курс гривні повинен відповідати тому, який закладений в держбюджеті на 2020 рік – 30 грн за долар.
Насправді падіння гривні ми спостерігаємо вже два тижні. З моменту відставки Смолія гривня подешевшала вже на 75 копійок щодо долара – з 26,88 грн за долар до 27,63 (ціна продажу 20 липня). Шевченко називає такі коливання нормальними і не бачить підстави для втручання в ситуацію на валютному ринку.
Фото: Офіс президента
Експерти прогнозують, що за півроку курс дотягнеться до 30 грн за долар, як того і хотів Зеленський, але масового запуску друкарського верстата не буде.
— Швидше за все, курс гривні підтягнуть до планового, який вказаний в законі про бюджет, це десь на рівні 29-30 грн за долар. Може бути керована емісія, в обмежених масштабах. Для того, щоб стимулювати економіку, щоб трошки пожвавити кредитний ринок, – прогнозує Фесенко.
Девальвація дійсно може збільшити надходження до держбюджету від імпорту, а також від цього виграють експортери, які отримують валютну виручку. Але ось ті, хто отримує дохід у гривні, а таких в Україні абсолютна більшість, навпаки втратять.
У девальвації дуже зацікавлений і уряд, якому потрібно знайти кошти для фінансування величезного дефіциту держбюджету в майже 300 млрд грн.
— Ми побачимо і стандартну девальвацію, і звично високу інфляцію. Нацбанк буде вирішувати проблеми Мінфіну з бюджетом і президента з рейтингом, – констатує Фурса.
Сергій Фурса
Сам Шевченко обіцяє зберігати незалежність НБУ, продовжувати співпрацю з міжнародними організаціями та розширювати кредитування бізнесу, через продовження зниження облікової ставки, і стимулювання банків. Останнє – пряме виконання програми чинної влади.
З амбітних завдань – Шевченко обіцяє за п’ять років перетворити Україну у фінансовий хаб:
— Я вірю, що за п’ять років Україна реально може стати регіональним фінансовим хабом, куди прагнутимуть вкладати довгострокові кошти інвестори з усього світу.
Але чи буде у нього ці п’ять років — велике питання. З огляду на традицію українських президентів з призначенням свого голови Нацбанку. З перших завдань Шевченко – розчищення правління НБУ від старих кадрів. В першу чергу, впливової заступниці голови Нацбанку Катерини Рожкової – ще однієї представниці команди Гонтаревої.
Показово, що на фото після представлення Зеленським нового голови в Нацбанку – немає жодного чинного члена правління НБУ. Всі вони приходили з попередньою владою і тепер, швидше за все, підуть. Так що мислити довгостроковими перспективами, поки в Україні, на жаль, не доводиться.
Валерій Літонинський
