Перший крок до анексії Криму та агресії Росії проти України, чорна сторінка в історії країни, державна зрада – як Харківські угоди вже тільки не називали.
Через 11 років після підписання про угоди несподівано згадали в РНБО і доручили СБУ перевірити, чи не тягнуть вони на кримінальну справу.
Але чому струсити пил з подій далекого 2010-го вирішили саме зараз?
Оповиті димом
Підписані Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим угоди в Харкові передбачали продовження перебування російського Чорноморського флоту в Криму до 2042 року в обмін на зниження ціни на російський газ для України.
Тодішня влада називала угоду економічно вигідною і життєво необхідною. Але незабаром оцінки кардинально змінилися.
В кінці січня 2021 року Державне бюро розслідувань повідомило Януковичу про підозру в державній зраді за підписання Харківських угод.
Побіжного президента підозрюють в тому, що він штучно створив передумови до збільшення чисельності військ Росії на суверенній території України, під приводом отримання знижки на природний газ.
Слідчі дійшли висновку, що насправді ніякого зниження ціни на російський газ угоди не передбачали.
Але тепер РНБО вирішила піти ще далі і перевірити на факт державної зради не тільки Януковича, а й тих, хто готував Харківські угоди і голосував за їхню ратифікацію в Раді – а це мінімум 236 нардепів і серед них, як каже секретар РНБО Олексій Данилов, багато цікавих персонажів, які залишаються в українській політиці.
І що, всіх цих людей тепер чекають на допитах? До того ж і сама ратифікація проходила, м’яко кажучи, незвично.
У залі Ради тодішня опозиція кидала димові шашки, спікера Володимира Литвина і зовсім закидали яйцями, але він під акомпанемент жорстких бійок таки провів голосування.
Голосування, яке, на думку секретаря РНБО Данилова, стало однією з причин анексії Криму Росією і вплинуло на початок війни на Донбасі в 2014 році.
Перспективи справи
СБУ вже почала розслідування і навіть провела перші обшуки в рамках справи про держзраду. Причому обшуки пройшли одночасно у Верховній Раді, Кабміні, МЗС і РНБО. Такого масштабу давно не було.
Під час обшуків вилучено документи, що свідчать про те, що тодішнє керівництво держави до прийняття Харківський угод усвідомлювало їхні наслідки, – повідомили в СБУ.
У числі наслідків у службі називають нарощування особового складу військових формувань і спеціальних служб РФ, які в подальшому брали участь в анексії Криму та нанесенні економічних збитків Україні.
Але що буде після обшуків – велике питання. Адже притягнути до відповідальності депутатів за голосування – неможливо, їх захищає стаття 80 Конституції, згідно з якою народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
Втім цілком реальна відповідальність може запанувати, якщо довести порушення регламенту під час проведення голосування.
– Залучіть до відповідальності людей, які Харківські угоди розробляли і допустили порушення регламенту, до речі, людина, яка допустила порушення – він в Україні, – зазначає політолог Ігор Рейтерович.
Йдеться про тодішнього спікера Володимира Литвина, який якраз, коли вибухнув скандал з розслідуванням за Харківськими угодами, балотувався в ректори КНУ імені Шевченка, і програв вибори.
Сам Литвин вважає, що історія з кримінальною справою виникла, щоб збити його на виборах і нічого незаконного в своїх діях не бачить. Ну звісно, завжди ж спікер ховається під парасольками охоронців від пожбурених у нього яєць, і все одно проводить засідання.
Хоча не тільки реальне залучення когось до відповідальності може бути причиною повернення в публічну площину історії з Харківськими угодами, впевнені експерти.
– Вибрали цю тему, тому що вона, з одного боку, дійсно привертає увагу, дозволяє перевести фокус із тих проблем, які є в країні, з іншого боку – реальних кроків, або реальних наслідків від цієї теми я не чекаю, – каже Рейтерович.
Найбільш популярна думка, що кейс з Харківськими угодами покликаний перебити розслідування Bellingcat про зрив української спецоперації із затримання російських найманців ПВК Вагнер, яке так чекають в Україні, і яке обіцяє бути не найприємнішим для влади.
– Це 100% спроба відвернути увагу і створити додаткову інформаційну точку, на яку громадяни будуть звертати увагу, готуючись до вибуху, який точно буде після виходу фільму Bellingcat, – упевнений Рейтерович.
Бумеранг
Але не Вагнером єдиним. Розслідування за Харківськими угодами вдало для влади б’є обидва фланги нинішньої опозиції. ОПЗЖ, як спадкоємець Партії регіонів, тут пов’язується з торгівлею національними інтересами, а Європейській солідарності ставиться докір, що при владі Петра Порошенка з цією держзрадою нічого не зробили.
Тим більше в соцмережах швидко знайшли відео тих років, у якому Петро Олексійович називає угоди “мистецтвом можливого” і зазначає їх економічну вигоду.
Тобто справою Харківських угод Банкова вбиває відразу двох зайців – і заграє з патріотичним електоратом, і компрометує старі обличчя часів Януковича, що осіли в Опозиційній платформі.
– 236 депутатів, які голосували за Харківські угоди в квітні 2010 року, навряд чи можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за участь в голосуванні. Однак їх список буде використаний в політичних цілях, і може стати підставою для нової люстрації або відмови в допуску до державних посад, – припускає політолог Ігор Попов.
Ось тільки важливо в таких іграх не вийти на самих себе.
– Якщо ви дійсно займаєтеся цією справою, тоді одним з перших, хто повинен прийти на допит, повинен бути Руслан Демченко, який зараз працює в тій же РНБО, він прекрасно знав цю ситуацію, і саме його називають одним з ініціаторів і розробників цих Харківських угод, – нагадує Рейтерович.
Чинний заступник секретаря РНБО Демченко дійсно в 2010 році на посаді заступника міністра закордонних справ був куратором російського напрямку, і так успішно, що до кінця року зріс до статусу першого заступника.
Але на Банковій зараз активно спростовують участь Демченка в підготовці Харківських угод.
До того ж, у кримінальних справах за спірні міжнародні договори в Україні можна дуже далеко зайти, відкривши справжню скриньку Пандори.
– Ми можемо взагалі повернутися до першої угоди про базування Чорноморського флоту РФ, ми можемо згадати Біловезьку пущу, Будапештський договір, переглядати всі, – зазначає Рейтерович.
Наприклад, вже є пропозиції перевірити на держзраду підписання Мінських угод.
Особливо в контексті публікації останніх записів розмов між Віктором Медведчуком і Владиславом Сурковим.
Чи застрахована від подібних розглядів і нинішня влада? Адже переглянути і вивчити на предмет складу кримінального злочину дії попередників – це вже українська політична традиція.
Традиція, яка б’є бумерангом по кожній владі, але все одно не змушує від себе відмовитися.