Санкції, жорсткі відповіді на агресивні дії, ізоляція – адміністрація Джо Байдена особливо не приховує свого ставлення до Росії. Але жодні обмеження не діють на Кремль так сильно, як лише одне слово так від американського президента.
Так Байден відповів на запитання журналіста, чи вважає він Володимира Путіна вбивцею. І цієї прямої відповіді вистачило для того, щоб американський президент одразу перетворився на головного негативного героя російських новин.
Байден не став грати в дипломатичні ігри, а просто назвав речі своїми іменами. Такої прямолінійності на міжнародній арені не бачили давно.
Путін, який сам звик вихвалятися своєю дотепністю, виявився до подібних одкровень абсолютно не готовим. Але куди важливіше, що у американців, схоже, крім слів і за діями не заіржавіє.
Сигнали від Джо
Насправді Джо Байден не перший американський президент, у якого журналісти запитали – чи вбивця Путін. Але до нього всі намагалися ухилятися від прямої відповіді. Трамп, відповідаючи на аналогічне запитання у 2017 році, говорив, що взагалі існує багато вбивць. У нас є багато вбивць, ви що, думаєте, що наша країна така безневинна?
Байден не хоче бути схожим на Трампа ні в чому. І відповідь на запитання про Путіна – це сигнал, зокрема і до внутрішньої американської аудиторії. Сигнал про те, що тепер справи ведуться інакше, а лиходіїв називають лиходіями.
Фото – Getty Images
Причому в тому ж інтерв’ю президент США зазначив, що прекрасно знає Путіна, не бачить у нього душі й змусить заплатити за втручання в американські вибори. А це вже сигнал всьому світу – Америка повернулася, і, як уже говорив Байден, настав час платити за рахунками.
– Різка характеристика Путіна мала показати, що Америка претендує на повернення лідерства не просто так, а тому що знову керується високими моральними стандартами. Це особливо має підбадьорити союзників США, які відчувають тиск Росії: Байден не домовлятиметься з Путіним за їхньою спиною. А оскільки він не боїться кинути Путіну різке звинувачення, то він і самого Путіна, і його Росії не боїться й може не турбуватися про те, що той подумає. А це означає, що і союзники, які захищають рубежі Заходу, можуть бути спокійними, – вважає експерт Московського центру Карнегі Олександр Баун.
І союзників США слова Байдена справді сильно порадували.
Відповісти нічого
Чого не скажеш про Кремль. У Росії після заяв глави Білого дому почалася справжня істерика. Путін видавив з себе тільки дитячий жарт – Хто як обзивається, той так і називається. Потужний удар у відповідь, звісно.
Як то кажуть – про всякого вовка (тобто Володьку) є промовка. В загашнику російського лідера залишилися ще перше слово дорожче за друге і повторюшка дядько-хрюшка. Добре хоч, на допомогу російському президенту прийшли чиновники і пропагандисти всіх мастей.
Суть їхніх коментарів загалом була такою – не будіть російського ведмедя. Але не зрозуміли вони тільки того, що ведмедя не будять, а йдуть за ним із дробовиком.
– Як американці поводяться із вбивцями, що стоять на чолі держав, могли б, напевно, розповісти Слободан Мілошевич, Муаммар Каддафі, Саддам Хуссейн, але вони з очевидних причин зробити цього не можуть, – констатує журналіст-міжнародник Іван Яковина.
Спроби тролінгу від Путіна спантеличили в США хіба що перекладачів, яким довелося російську конструкцію відобразити англійською мовою.
– По суті заперечити нічого. Тому Путін намагається перевести все це в жарт, але на Заході таких жартів не розуміють, тому йому, можливо, всередині країни це допоможе, а на Заході, звичайно, ні. На Заході такий його жарт сприймається як визнання провини, – зазначає Яковина.
Не помітили в Білому домі й пропозицію Путіна обговорити в прямому ефірі – вбивця він чи ні. На РосТБ це навіть назвали викликом на батл, якого Байден, звісно, нібито злякався, а не просто не став опускатися до розмов з вбивцею.
У результаті пропагандистам нічого іншого не залишалося, як наввипередки розповідати про погане здоров’я американського президента, приписуючи йому мало не старечий маразм і деменцію. Навіть з усіх боків показали, як Байден спотикається на трапі літака, а Путін в цей час підкорює тайгу з вірним Шойгу.
– Усі ці пропагандистські зусилля, які ми зараз бачимо в Росії, спрямовані на внутрішнього споживача, щоб цей споживач не почав раптом думати, що Путін справді вбивця… їх тому й годують байками про те, що Путін і Шойгу разом катаються на всюдиході в Тайзі… це суто для росіян розвага, – наголошує Яковина.
А з конкретних дій – Москва лише відкликала з Вашингтона посла для консультацій. Глава Держдепу Ентоні Блінкен водночас анонсував нові санкції проти РФ. Американці разом із союзниками завершують підготовку повного детального звіту про діяльність Росії проти країн Заходу.
Блінкен окремо відзначив наявність між західними союзниками розуміння того, що вони не мають ілюзій щодо дій російської влади, і необхідності притягнення Кремля до відповідальності.
Виставлять рахунок росіянам, схоже, за багато чого: хакерські атаки, втручання у вибори, отруєння Олексія Навального, винагороду за атаки на американських військових в Афганістані.
– Санкції запроваджуються практично щотижня. І Росія мовчить. І це дуже цікавий момент. Тому що, на мій погляд, справді виникає ситуація, в якій в Кремлі не дуже розуміють, як можна відповісти, – вважає російський економіст Владислав Іноземцев.
У тривалій перспективі така ескалація в стосунках із Заходом, на думку експертів, нічого хорошого режиму Путіна не обіцяє.
– Конфронтація із Заходом в короткій перспективі здатна зміцнити самодержавство. Ми вже бачимо заклики до об’єднання навколо Путіна – не зафіксуєш позицію, опинишся в числі зрадників. А зовні надійним захистом для Кремля лишається ядерна зброя. Чим все це закінчиться для Росії у віддаленій перспективі? Відповідь варто шукати в 1991 році, – порівнює російський політолог Лілія Швецова нинішню ситуацію з епохою холодної війни і розвалом Радянського Союзу.
Дзвіночок для України
Ось тільки загострення у відносинах між США і Росією може обернутися неприємностями і для України. Ми стаємо зручною мішенню для загнаного ведмедя.
– Росія сприймає Україну як проамериканську державу. Уразити якимось чином американські інтереси не так-то й просто. А Україна тут, поруч. Україна вже зараз дестабілізована Росією, тому це простіше. Тому, якщо ви називаєте нас поганими словами, пане Байден, то ми покажемо вашій клієнтській державі Україні, як ми можемо відповісти. Це можуть бути заворушення на Донбасі, ескалація на Донбасі. Це можуть бути й інші заходи. Це можуть бути важелі економічного і політичного характеру, – вважає американіст, директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик.
Хоча до ролі показового ворога для Росії нам не звикати. Байден і його здоров’я для російської пропаганди – тема тимчасова, а Україна – вічна.
Фото: Gettyimages, Depositphotos