Україна – морська держава. Так названий каскад водосховищ з’явився на Дніпрі за радянських часів заради роботи кількох ГЕС. Це підносили як неабияке досягнення.
Будівництво гребель оспівувалося і в кіноповісті Зачарована Десна. Починаючи з 60-х, протягом 20 років до вже існуючого Дніпровського водосховища добудували ще п’ять, які дали додаткові 2 тис. МВт, і створили запаси води для сільгоспземель. Відтоді течія Дніпра стала повністю регульованою.
Але яку ціну довелося заплатити за створення штучних морів, радянська влада замовчувала.
Колишня мешканка села Бірки Валетина Осипова на власні очі бачила, як разом з її хатиною під воду пустили усе село. Каже, у 1958 році до них завітали партійні чиновники, зібрали селян і без церемоній шокували новиною.
За наказом влади селян змушували власноруч нищити свої домівки. Тож Валентина разом із матір’ю розбирала хату. Вона вперше показала журналістам фото мешканців Бірок та унікальну мапу свого села, де позначила, разом з іншими відселенцями всі двори.
Родину Ніни Клімової теж змусили залишити село. Вона показала місце прямо біля берега – там, де вода, стояла її хата. Селян задобрювали мізерними компенсаціями.
Але не всі були проти. Ще один свідок тих подій Віталій Іващенко каже, що влада заманювала людей різними благами, яких не було у прибережних селах, і які щороку затоплювалися весняною повінню.
Крім шести морів, хотіли збудувати ще кілька менших, наприклад, ГАЕС у Бучаку.
Та чи вартували такі експерименти затоплення майже 400 українських сіл і містечок, десятків церков, шкіл і музеїв, а також відселення сотень тисяч жителів? Тим паче, що нові атомні електростанції швидко компенсували ту кількість електроенергії, яку виробляли ГЕС, і їх доля в українській енергетиці знизилась.
Тож, і електрики небагато, і унікальних історичних сіл вже немає. Дайвер зі стажем Валерій Згуровський, який пірнає в Дніпро більше 20 років, каже: на дні все затягнуто мулом.
Саме ці проблеми і стали ключовими в останній час. В результаті зарегулювання річки в ній не лише вимерли рідкісні види риб, а й сама вона почала цвісти через вимивання чорнозему.
У Бермудському трикутнику знайшли підводне місто
Канадські вчені виявили підводне місто в Бермудському трикутнику: дослідники повідомили, що розглянули на знімках дна океану чотири піраміди, одна з яких зроблена зі скла.
Архітектура нагадала канадцям культуру стародавньої латиноамериканської “просунутої”, по їхньому визначенню, цивілізації Теотиуакан доклассичного періоду історії Центральної Америки й Карибського басейну.
Команда вчених під керівництвом Пола Вайнцвейга й Поліни Залитцкі досліджували морське дно за допомогою робота, що зафіксував руїни міста на дні моря в 700 метрах до півночі від східного берега Куби.