Українські льотчики, які, щоразу ризикуючи життям, під прицілом російських засобів ППО доставляли на Азовсталь у Маріуполі підкріплення, зброю, харчі та ліки, робили майже неможливе, розповів засновник та перший командир полку Азов Андрій Білецький.
За його словами, таких спроб було загалом п’ять, і більшість, окрім двох останніх, – успішні.
Розповідаючи про кілька епізодів, він наголосив, що такого не побачиш навіть у кіно.
– В цих спробах треба передусім виділити героїзм і максимальний професіоналізм українських льотчиків…Таких операцій ніколи в історії людства не було, оскільки з кожною новою спробою ризик збільшувався, – зазначив Білецький.
Спецоперація проводилася під егідою ГУР Міноборони, а Білецький займався організацією десанту. Саме за його підтримки 72 бійці Азову було переправлено гелікоптерами для посилення оборони Маріуполя.
Він розповів, що серед них був азовець Кельт, який загинув наступного дня – на сусідній вулиці від того дому, де народився і виріс, як сам того хотів.
Водночас, за словами засновника Азову, справжній героїзм проявили також медики, які погодилися летіти під час останньої операції.
– Це була медсестра, анестезіолог, два хірурги – загалом п’ятеро представників медичного персоналу, цивільних. Це люди з Дніпра. Я думаю, що згодом можна буде назвати прізвища цих людей. Це справді для мене герої, – наголосив Білецький.
Він вважає, що найважче було летіти першим і тим, хто вже знав, що росіяни вирахували трасу польоту. Командир першого екіпажу гелікоптерів, на щастя, живий, і, можливо, його розповідь стане сюжетом для фільму, сподівається Білецький.
– Можливо, після війни або навіть під час війни вона буде екранізована. Це історія для фільму. Але нехай ця людина сама розповість. Це вже повинен розповідати офіцер, пілот, – підсумував перший командир Азову.
