Газета The New York Times ідентифікувала понад дві тисячі російських боєприпасів, використаних в Україні з початку війни, і дійшла висновку, що переважна більшість із них належала до некерованих.
Співробітники видання вивчили більш як тисячу фотографій із боєприпасами, зробленими в Україні кореспондентами NYT та інших фотоагентств, а також інші візуальні свідоцтва, які надали українські чиновники та військові.
Газета вважає, що 210 ідентифікованих боєприпасів були використані попри заборону з боку міжнародних договорів. Майже усі вони належать до касетних боєприпасів, а також їх суббоєприпасів, які можуть загрожувати людям протягом десятиліть після закінчення війни. Ще понад 330 інших боєприпасів, за припущенням видання, використали проти цивільних об’єктів або поблизу них.
Некерованим боєприпасам бракує точності, тому їх доводиться використовувати у більшій кількості для знищення конкретної цілі, що підвищує ймовірність падіння снарядів і ракет у райони з цивільним населенням.
Журналісти додають, що використання Росією зазначеного виду зброї не було обмеженим і, фактично, стало основною стратегією РФ з початку повномасштабного вторгнення.
The New York Times зазначає, що на використання Росією цих боєприпасів могли вплинути запроваджені санкції, оскільки збройні сили РФ не можуть поповнити резерви сучасної зброї.
– Я думаю, що те, що ми бачимо тут із росіянами, схоже на те, що ви бачили під час Другої світової війни, коли вони просто бомбили людей, – сказав в інтерв’ю NYT анонімний американський високопосадовець з питань оборони.
На його думку, це є російською філософією – зламати дух українців через рівняння міст із землею.
– От як виглядала війна раніше, і вони просто повернули її на центральну сцену. І люди, я думаю, з жахом це сприймають, – сказав він.
Видання зауважує, що ідентифіковані боєприпаси та залишки зброї були знайдені на всій українській території. При цьому, близько п’ятої частини ідентифікованих боєприпасів знаходилась за межами зон присутності російських військ.
NYT зазначає, що представлені дані неповні, оскільки у воєнний час важко отримати всю інформацію.
