Уже цього тижня під час саміту Європейського Союзу 23-24 червня країни ЄС можуть погодити надання Україні статусу кандидата. Що дасть Україні статус кандидата в ЄС, які наші подальші кроки та як оцінює шанси нашої країни на кандидатство український політолог, директор аналітичного центру Політика Микола Давидюк – читайте у матеріалі Фактів ICTV.
Які шанси України на здобуття кандидатства
У п’ятницю, 17 червня, комісія Європейського Союзу офіційно рекомендувала ЄС розглянути Україну як країну-кандидата.
Після цього, 20 червня, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина зазначила, що всі країни Євросоюзу підтримують надання кандидатства Україні – після того як Єврокомісія оголосила про свою рекомендацію.
На підтримку навіть не кандидатства, а прямого вступу України до ЄС виступив і президент Сполучених Штатів Джо Байден, який оголосив 20 червня, що вважає такий варіант розвитку подій “дуже ймовірним”.
Угорщина, одна з країн із досить неоднозначною політикою щодо України, як виявилося, теж не проти набуття українською державою статусу кандидата в ЄС – днями прем’єр-міністр цієї країни Віктор Орбан публічно погодився із рекомендаціями Єврокомісії.
А вже 22 червня видання Euractiv із посиланням на свої джерела зауважило, що в останньому проєкті висновків саміту ЄС, з яким вдалося ознайомитися журналістам, йдеться про те, що країни вже вирішили надати Україні статус кандидата в члени ЄС.
Однак рішення про подальші кроки щодо вступу до Євросоюзу буде ухвалено лише після повного виконання всіх умов, які будуть викладені Європейською комісією.
Чому Україна отримає статус кандидата у члени ЄС: думка експерта
Політолог Микола Давидюк наголошує, що Україна зробила більш ніж достатньо для здобуття кандидатства – бо захистила Європу від навали фашистів ХХІ століття.
– Україна закрила спиною Європу та допомагає вирішити гуманітарну кризу Північної Африки та на Ближньому Сході. А також Україна демонструє, що залишається найбільшою воюючою демократією у світі, яка не відійшла від свободи слова та демократичних принципів, але дуже сильно та міцно б’є автократичну диктатуру Путіна, – констатував він.
За словами експерта, це заслуговує на повагу, оскільки сьогодні таких країн у Європі практично немає, і для ЄС це стане посиленням блоку, а також набуттям сильного і перспективного союзника, який допоможе йому самому ставати сильнішим, а не зникнути як геополітичне утворення.
– Бачу 100% підтримку України, навіть попри те, що частина країн ще намагається десь там вести якісь кулуарні переговори, щось виторгувати. Однак, скажімо так, я не бачу шансу не проголосувати за Україну. Україна зараз півмільярда людей годує у світі. І якраз є ринок Європейського Союзу. Так, вони зараз їдять трохи іншу їжу, а продукція, яку продає Україна, йде на Близький Схід та в Середню Азію, Північну Африку. Тим не менш, Європа завдяки нам зможе годувати більшу частину населення. Європа з нами зможе прогодувати мільярд. А це вже заявка, – резюмував Давидюк.
Що потрібно знати про вступ України до ЄС: ключові факти
Процес вступу країн до ЄС на вигляд досить простий, принаймні на папері.
- Країна подає заявку на кандидатство.
- Європейська комісія рекомендує чи не рекомендує надати їй статус кандидата.
- 27 країн ЄС виносять вердикт про те, чи згодні вони з рекомендаціями ЄК (ми перебуваємо на цьому етапі).
- Виконання Копенгагенських критеріїв – вимог до держави-кандидата, що необхідно для того щоб розпочати переговори щодо безпосереднього вступу країни до ЄС. Важливо, що навіть повне виконання цих вимог не гарантує, що країну візьмуть до ЄС – навіть якщо одна з 27 країн Євросоюзу виступить проти, державу не приймуть. Суть цих критеріїв – у забезпеченні в країні ринкової економіки, перевірці інститутів країни на здатність підтримувати європейські цінності, на кшталт прав людини та європейської інтерпретації верховенства права, а також функціонуючої інклюзивної демократії.
- Коли країна вирішить, що відповідає всім цим критеріям, вона зможе розпочати 35 глав переговорів з ЄС, останні три з яких повертаються до деяких областей Копенгагенських критеріїв.
- Після того як лідери країн Євросоюзу домовляються взяти в ЄС нового члена, його мають ратифікувати у парламенті Європейського Союзу, а також серед законодавчих гілок уряду кожної держави-члена.
Які складнощі є на шляху приєднання України до Європейського Союзу
Попри підтримку набуття Україною статусу кандидата в ЄС, країни з більшою обережністю реагують на можливість вступу до союзу України, поки вона перебуває у стані війни з РФ.
Так, міністр-делегат Франції по Європі Клеман Бон заявив 22 червня в інтерв’ю французькому радіо Європа 1, що Україна повинна буде дотримуватися суворих правил, як і будь-який кандидат, і для неї не буде ані прискореної процедури, ані “королівської перепустки”.
– Їм треба спершу закінчити війну, відновити країну, виконати усі демократичні та економічні вимоги. Це займе час. Але ми подаємо їм сигнал відкритості, – цитують заяву Бона у CNN.
Він зазначив, що вважає, що вступ України до ЄС може тривати роки.
Це підтверджується прикладами інших держав-кандидатів, які досі застрягли у статусі кандидата – їх п’ять.
Це Туреччина, яка має статус кандидата в ЄС з 1999 року та веде переговори про членство з 2005 року. Які, однак, були заморожені з 2016-го через незгоду з політикою турецької влади у галузі прав людини.
Також це держави Західних Балкан – Північна Македонія, яка є кандидатом із 2005 року, Сербія (з 2012 року), Албанія (з 2014-го), Чорногорія (з 2010-го).
Окрім кандидатів, є низка країн зі статусом потенційних кандидатів – це Боснія та Герцеговина та частково визнана Косово.
У термінології Євросоюзу їх оцінюють як тих, хто має “чітку перспективу приєднання до ЄС у майбутньому, але не отримав статус кандидата”.
Для таких країн жодні часові рамки щодо вступу до Євросоюзу прогнозувати неможливо.
Лондонський аналітичний центр Велика Британія в Європі, що змінюється, зазначає, що середній термін вступу країни до ЄС становить чотири роки і 10 місяців.
Політолог: Чому стара Європа боїться вступу України до ЄС
Експерт Микола Давидюк зазначає, що стара Європа – тобто такі країни, як Німеччина та Франція – дуже боїться таких молодих, агресивних, загартованих у бою динамічних держав, як Україна.
– Зрозуміло, вони звикли дружити з Путіним, будувати північні потоки, заробляти на цьому мільярди доларів. Тоді я такі країни, як ми, будують демократію, борються з корупцією на війні. Зрозуміло, що вони атрофованіші, ніж ми. Ми якраз на ходу, класна молода держава, яка може показувати суперрезультат. Тим більше, якщо ми об’єднуємося з такими сусідами, з якими ми маємо спільне історичне коріння та розуміння загрози з боку Росії, спільні лідерські прагнення, – заявив він, маючи на увазі активну підтримку нашого вступу з боку Польщі та країн Балтії, з якими Україна зможе впливати на формування політики усередині ЄС.
Водночас політолог закликає не переоцінювати такі страхи, оскільки з точки зору безпеки союз із нами – корисний ЄС.
Давидюк наголосив, що Україна не планує зупинятися на кандидатстві у члени. Стратегічна мета – вступ до Євросоюзу.
– Ми хочемо бути одними із лідерів молодої Європи. Є Франція, Німеччина – це лідери старої Європи, а ми хочемо з Польщею та країнами Балтії бути лідерами нової Європи. Це нормально. Ми вважаємо, що нас на 5-6 держав буде 100 млн населення, і ми зможемо демонструвати конкурентоспроможність і Туреччині, і Росії, – заявив він.
Навіщо Україні кандидатство та вступ до ЄС
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що набуття статусу кандидата в ЄС дасть нам низку переваг, серед яких – закріплення прагнення до європейського майбутнього на юридичному рівні, завершення трансформації низки сфер за підтримки Єврокомісії, повноправна участь у низці програм та ініціатив ЄС, до яких раніше не було доступу, збільшення привабливості для інвесторів, покращення бізнес-клімату, максимально швидка модернізація України, доступ до фіндопомоги для країн, які готуються до вступу до ЄС – це і гранти, й інвестиції, і технічна допомога.
Крім того, Євросоюз акумулює кошти для відновлення України як для майбутнього свого члена – що сприйматиметься інакше, ніж допомога країні, яка не є таким членом.
Сам же вступ до ЄС дасть Україні можливість стати членом найбільшого у світі торговельного блоку, єдиного ринку та митного союзу ЄС. Українці отримають захист європейських судів, а сама наша держава – доступ до бюджету ЄС. Крім того, Україна опиниться у клубі країн, які вважаються частиною західного альянсу та світового порядку, який очолює США.
Зі свого боку політолог Давидюк пояснює, що насамперед кандидатство необхідне для подальшого вступу до ЄС, яке є важливим для України через бюджет, розвиток спільної з Євросоюзом інфраструктури, розвиток судів та боротьбу з корупцією.
– Це освіта для наших громадян, щоб наші діти та студенти могли навчатись у найкращих університетах Європи, їздити за обміном. Щоб капіталізація нашої освіти була в десятки разів ширшою, ніж вона є зараз. Це нам потрібно. Коли ми розуміємо, де ціль, ми швидко починаємо рухатися, – повідомив він.
Експерт наголошує, що для України також важливим є доступ до Європарламенту, щоб наші депутати обиралися туди та відстоювали наші інтереси.
Микола Давидчук вважає, що вступ України до ЄС важливий не лише для української держави, а й для самої Європи.
– Для Європи перспективнішою є дружба саме з Україною, а не з Росією. Цей меседж треба донести цього тижня, і відразу після цього включати цей “шалений принтер”, який був колись у цій Верховній Раді, коли вона тільки-но прийшла до влади. Його треба включати дуже швидко, і на драйві вперед доводити до європейців, наскільки важливою є Україна, що ми ухвалили максимально швидко всі закони, які свого часу Румунія, країни Балтії та Польща приймали по кілька років. Україні це треба зробити за кілька місяців, щоби вже до 2023-2024 року стати повноправним членом, – переконує він.
