Як розпізнати фейк в інтернеті та перевірити фото, відео та аудіо на справжність

Вже другий рік, як Росія веде проти України повномасштабну війну. 

Щодня українські міста зазнають артобстрілів і ракетних атак. Ворог підступний та жорстокий.

На додачу до збройної агресії окупанти ведуть проти України й інформаційну війну.

Щодня росіяни створюють і розповсюджують сотні фейків, щоб дискредитувати владу в очах українців та підірвати довіру до наших оборонців. 

Тож Факти ICTV запускають спецпроєкт про боротьбу з фейками.

Разом із провідними українськими спеціалістами у сфері боротьби з дезінформацією ми детально розкриємо тему ворожих фейків та ІПСО.

Покажемо, як перевірити фото, відео чи аудіо на справжність.

Поговоримо про тенденції й наративи окупантів та у чому небезпека фейків і маніпуляцій, чому не варто вірити усьому, що пишуть в інтернеті, а також, як цьому протидіяти.

У цьому матеріалі, що відкриває наш цикл статей, ми розкажемо, що таке фейк, як його розпізнати та як перевірити, чи справжнє те чи інше відео, фото або аудіозапис.

Що таке фейк і як його розпізнати

Як перевірити новину на фейк

Як знайти першоджерело в інтернеті

Як перевірити фото та відео на фейк

Як перевірити, чи не фейковий аудіозапис

Що таке дипфейки й генеровані ШІ фейки та як їх перевірити

Що таке фейк і як його розпізнати

Фейк – це інформація (новина, фото, відео, аудіо), яка повністю вигадана, зманіпульована або перекручена. 

Небезпека фейків в тому, що у великій кількості вони мають накопичувальний ефект. Вони можуть просувати ті чи інші меседжі чи наративи. 

Наприклад, російська пропаганда часто використовує фейки, щоб сформувати міф, що українці – це фашисти й нацисти, розповідає співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова.

– В одному фейку в фотошопі домальовують шеврон із нацистськими символами, в іншому – на українському танку домальовують свастику. От за допомогою таких примітивних фейків, але в дуже великій кількості, створюється необхідний пропагандистам образ. І це небезпечно, – каже Юркова. 

Така велика кількість фейків в інформаційному просторі підриває довіру до медіа загалом. 

Види фейків:

• вигадані новини, факти;
• підробка документів;
• фото/відео/аудіофейки.

Як зазначає аналітикиня Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота, насамперед потрібно орієнтуватися на джерело та емоції.

– Джерело – це основний складник будь-якої новини, без джерела не буває новини, а отже, його відсутність має викликати сумніви, – наголошує вона. 

Проте наявність джерела також не гарантує його достовірності, якщо, наприклад, це анонімні чи ненадійні джерела (соціальні мережі, невідомі/анонімні акаунти, сайти-смітники тощо) або якщо гіперпосилання, що вказує на джерело, немає, воно веде в нікуди,на головну сторінку джерела/сайту або не на саму сторінку, де розміщена інформація, на яку посилаються у публікації.

Також не менш важливо читачу звертати увагу на емоції, які викликає та чи інша новина/фото/відео.

• клікабельні заголовки (Шок!/Сенсація!);
• думка чи оцінка подається як факт;
• слова, що викликають яскраві позитивні або негативні емоції;
• навішування ярликів, поширення стереотипів.

Як перевірити новину на фейк

Правдива новина має містити відповіді на запитання: хто, що зробив? де і коли? як і чому?

У дописі має бути чітко вказане місце та час події, імена та прізвища, а також фото чи відео самої події. Всі ці фактори збільшують можливість того, що інформація правдива.

Втім, як зазначає засновниця проєкту StopFake, це ще не підтверджує правдивість, тому що імена, місце та й сама подія можуть бути вигадані або перекручені. 

– Ви можете кожен з цих елементів перевірити просто в ґуґлі. Якщо немає цієї конкретної інформації, то навіть немає чого і перевіряти, ймовірно, це фейк. На жаль, велика кількість фейків, які зараз циркулюють в інформаційному просторі, саме такі. Тобто там немає конкретної інформації, а просто якісь емоції й розмірковування, – розповідає Ольга Юркова. 

Покрокова інструкція перевірки новини на фейк: 

• шукайте першоджерело;
• перевіряйте у відкритих джерелах (наявність статистики та іншої інформації);
• шукайте додаткову інформацію у відкритих джерелах про авторів, героїв, коментаторів публікації або сюжету та аналізуйте їх;
• використовуйте спеціалізовані програми для перевірки фото/відео/аудіо на фейковість.

Визначення справжності документів:

• перевірка на наявність граматичних, лексичних помилок;
• звірення структури, формату та термінології з оригінальними зразками;
• перевірка правильності написання імен та прізвищ, вказування посад;
• перевірка інформації про наявність певного законопроєкту або іншого виду документа на офіційних сайтах організацій або державних структур.

Пам’ятайте: єдиного правильного шляху перевірки інформації немає, кожен випадок індивідуальний!

Як знайти першоджерело в інтернеті

Для перевірки візуального контенту можна використовувати спеціальні програми (TinEye, InVid, FotoForensics, Google Зображення).

– Для перевірки фактів звіряйте інформацію та перевіряйте її наявність на офіційних сторінках організацій та урядових структур. Шукайте за ключовими словами оригінали досліджень/опитувань тощо, якщо у матеріалі є посилання до них, – зазначає аналітикиня Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота.

Як перевірити фото та відео на фейк

Для перевірки фотографій і відеозаписів в інтернеті можна використовувати спеціальні програми для верифікації візуального контенту. Зокрема, TinEye, InVid, FotoForensics, Google Зображення.

За допомогою цих додатків перевіряються:

• сліди графічного редагування, дата першої публікації;
• деталі локації на фото або відео з іншими знімками з конкретної місцевості, супутниковими знімками тощо для виявлення схожостей або відмінностей;
• інших деталей, наприклад, мова на вивісках, банерах, назвах магазинів, номери автомобілів тощо, які можуть вказувати на геолокацію.

– Також можна пошукати відео в тому ж YouTube за ключовими словами. Але доведеться трохи погратися з цими ключовими словами. Так StopFake у 2014 році знайшли відео “Обращение к киевской хунте от матери убитого военного 14 мая 2014 года”. Ми пошукали за словами “обращение матери убитого военного” та знайшли повну версію, де якраз матір загиблого зверталася до Путіна, – згадала Ольга Юркова.

Детальнішу відеоінструкцію перевірки правдивості фото на прикладі програми TinEye дивіться на відео нижче. 

Як перевірити, чи не фейковий аудіозапис

Для перевірки справжності аудіозаписів можна використовувати спеціальні програми для перевірки аудіо, наприклад: PlayHT, AI Voice Detector, AI or not.

З допомогою цих інструментів можна визначити, чи створений аудіозапис з допомогою штучного інтелекту.

Що таке дипфейки та згенеровані ШІ фейки та як їх перевірити

Дипфейк – керований штучним інтелектом механізм заміщення обличчя людини на відео обличчям іншої особи шляхом машинного навчання.

Як виявити дипфейк

За словами аналітикині Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірини Суботи, щоб виявити дипфейк, треба звертати увагу на деталі.

Наприклад:  

• неприродна міміка;
• одяг, що не характерний герою;
• дивні незбіги (непропорційні частини тіла, розмитість рухів тощо) у картинці.

Перевірити, справжнє відео чи воно було відредаговано за допомогою штучного інтелекту, можна, використовуючи програму Deepware, зазначає експертка.

Розбір фото, створеного штучним інтелектом

Наприкінці грудня 2023 року мережею ширилося ось це фото. 

Авдіївка просить молитви – фотофейк, згенерований ШІ, зібрав шалену кількість сумних реакцій і поширень, а ще – чимало гнівних коментарів від шокованих користувачів соцмереж. 

Тож що не так із цим фото – нумо розбиратися. 

На фото зображені військові, які стоять на колінах і “моляться”. На передньому плані – дівчина з розпущеним волоссям і шевронами (на перший погляд здається, що це український прапор). 

А тепер детальніше: прапор України на шевроні дівчини перевернутий догори дриґом, у військової, що бере учать в активних бойових діях напрочуд ідеальна укладка та макіяж, наче вона щойно вийшла з салону. 

Ну а вишенька на торті – військовослужбовці вдягнені в російський однострій. 

Розпізнати фото, згенероване штучним інтелектом, насправді дуже легко, варто лише придивитися та звернути увагу на деталі. 

Висновок:

За останні два роки російські пропагандисти вигадують фейки, повʼязані з керівництвом України, наприклад, у листопаді 2023 року у TikTok ширилося чергове фейкове відео під брендингом телеканалу ICTV, в якому йшлося про те, що президент Володимир Зеленський нібито скасував воєнний стан і мобілізацію в 10 областях.

Також окупанти вже встигли відзвітувати про нібито знищену техніку, надану партнерами. Наприклад, у грудні 2023 року російські військові нібито збили винищувач F-16, проте цих літаків в Україні ще немає. А у 2024-му окупанти вже встигли “знищити бункер Залужного”.

На Youtube-каналі Фактів ICTV виходить проєкт Антизомбі. Щотижня журналісти-розслідувачі у своїх відео розвінчують фейки та підказують аудиторії, як їх розпізнавати самостійно.

У наступних матеріалах Факти ICTV розкажуть про те, як Росія обманює людей, про тенденції й наративи окупантів та у чому небезпека фейків і маніпуляцій, чому не варто вірити усьому, що пишуть в інтернеті, а також, як цьому протидіяти. Не пропустіть!