У польському селищі Дорогуськ, що розташоване поблизу українсько-польського кордону, фермери з Польщі висипали зерно з українських фур.
Паралельно із цим польські протестувальники заблокували низку пунктів пропуску.
Що знову відбувається на кордоні між Польщею та Україною, чому поляки блокують кордон та як на це реагує офіційний Київ – читайте в матеріалі на Фактах ICTV.
Поляки розсипали українське зерно: що сталося
Подія, через яку розгорівся новий скандал в українсько-польських відносинах, сталась вдень 11 лютого.
На трасі біля пункту пропуску Ягодин – Дорогуськ, де протестують польські фермери та блокують кордон, поляки висипали зерно з українських вантажівок.
Відповідне фото із просипаним зерном оприлюднив правий польський політик Рафал Меклер, який одночасно є організатором протестів польських фермерів.
Згодом польські протестувальники накрили одну з куп зерна, яка була розсипана посеред дороги, прапором Євросоюзу.
Поліція Польщі повідомила, що на територію їхньої країни заїхали три фури, за кермом яких були українці, але польські фермери заблокували їм подальше просування. Згодом поляками були пошкоджені причепи, через що частина зерна висипалася на трасу. За попередньою оцінкою, йдеться про близько 3 тонни зерна.
Польська поліція стверджувала, що фермери нібито взяли проби з розкиданого по дорозі зерна та хотіли його передати на експертизу, щоб перевірити на наявність заборонених речовин.
Під час інциденту сутичок між українцями та поляками не було. Українські водії вантажівок розвернулись у бік кордону України.
Поляки блокують завод з українським зерном
Як повідомляє профільне видання Farmer.pl, яке підтримує польських фермерів і висвітлює протести, аграрії також заблокували один із заводів біля міста Грубешева, який останніми днями отримував український кукурудзяний шрот.
За даними видання, тільки на околицях Грубешева відбуваються три активні протести.
– Їжа не вбиває, вбиває її нестача, і обмеження сільськогосподарського виробництва призводить саме до цього. Нам потрібно донести до суспільства, що наші протести – це ще й боротьба за них, – каже Марцін Грін, фермер із Замості, який приїхав на акцію протесту в Грубешеві.
Реакція України
З боку України такі дії польських протестувальників викликали бурхливу реакцію.
Так, український посол у Польщі Василь Зварич повідомив, що те зерно, що було висипано посеред дороги, рухалось транзитом до Литви. Самі ж вантажівки, які були пошкоджені, перед цим були опломбовані після відповідних митних процедур.
Зварич додав, що українські представники вже звернулись до поліції Польщі з вимогою “відкрити справу за фактом цього ганебного злочину”. Пізніше він повідомив, що поліція все ж відкрила справу та розпочала необхідні процедури.
– Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральний бік цієї провокації. Тому ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності. Польські органи влади мали б рішуче відреагувати в правовому полі на цей ганебний і образливий для українців і більшості поляків злочин і не дозволити подібних варварських дій в майбутньому, – додав Зварич.
Своєю чергою віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук спитала у поляків, що вони робитимуть, коли до них на танках приїдуть росіяни.
– Знов проблеми на польському кордоні. Цього разу польські фермери висипали на дорогу зерно з українських вантажівок. Бачити українське зерно на дорозі – це боляче. Але українці й це переживуть. І будуть далі вирощувати найкраще зерно. А от що будуть робити польські фермери, якщо раптом до них прийдуть росіяни на танках? Теж будуть блокувати кордон з плакатами? – запитала Верещук.
Водночас очільник Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що подібні дії польських протестувальників є “за межею”.
– Можна у різний спосіб боротися за свої права людини, громадянина і бізнесмена, але яка ж ти людина після того, як в тебе піднялася рука знищити хліб? Те, що відбулося на польському кордоні – це вже не про політику та бізнес, це за межею людського розуміння добра і зла. Жах, – написав він.
Фото: Getty Images
Очільник Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав псування українського зерна на польському кордоні неприпустимим.
– Будь-який фермер має знати, скільки важкої праці потрібно для виробництва зерна, особливо у воєнний час. Заради дружніх українсько-польських відносин винні в цій провокації мають бути притягнуті до відповідальності, – написав він.
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка своєю чергою каже, що реакція влади Польщі є недостатньою, а наслідки замовчування цієї ситуації можуть бути гірші.
– Єдине, що тепер може врятувати – зняти всі блокади і гарантувати безпеку українським вантажам в Польщі. Інакше завтра Меклер і його банда почнуть вбивати українців за те, що вони українці. На жаль, це не спекуляція. Брак реакції з боку польської влади на знищені вантажі призведе до сильнішої ксенофобії та політичного насильства, – написав він.
Качка додав, що сьогодні Україна та Польща “на роздоріжжі”, оскільки в подібній ситуації доводиться “або боятися насильства, яке руйнує вже не польсько-українську торгівлю, а Люблінський трикутник, бо знищили зерно, яке прямувало до Литви, або нарешті схаменутися і говорити як дорослі”.
Він додав, якщо байдужість до насильства над українськими товарами в Польщі збережеться, то не буде місця здивуванню “знищеним фурам з польським сиром чи просто знищеним польським товарам на полицях українських супермаркетів”.
У самому ж Міністерстві аграрної політики та продовольства України “рішуче засудили навмисне знищення українського зерна польськими протестувальниками на українсько-польському кордоні”.
У відомстві додали, що уважно спостерігають за перебігом розслідування цього інциденту та очікують швидкого встановлення та покарання винних.
– Ми розуміємо, коли польські фермери відстоюють свої інтереси в цивілізований спосіб. Але цей випадок знищення української пшениці не має нічого спільного з мирними протестами ані з юридичної, ані з моральної точки зору. Вже два роки повномасштабного вторгнення українські аграрії працюють під постійними ворожими обстрілами, зазнають величезних збитків. Вони здобувають це зерно надзвичайно важко і часом ціною свого життя, – повідомили у міністерстві.
У Мінагрополітики запросили польських фермерів до України пересвідчитися, в яких умовах зараз працюють українські аграрії.
Як реагує Польща
У поліції Польщі заявили, що внаслідок інциденту нікого не затримували, а наразі збираються докази та опитуються свідки.
Як повідомила Укрінформу представниця поліції міста Холм Ева Чиж, польські правоохоронці планують передати матеріали справи до місцевої прокуратури.
– Учора поліція провела відповідний огляд місця події, отримала відповідну інформацію від водіїв, було опитано свідків. Ми прагнемо встановити детальні обставини інциденту, а також виявити винуватця, який безправно відкрив ці вантажівки. Наразі у цій справі ще нікого не затримано, – повідомила вона.
Ева Чиж додає, що станом на 12 лютого прокуратура все ще не отримала матеріали справи, оскільки поліція збирає докази. Передання матеріалів справи до прокуратури має відбутись 13 лютого.
– У прокуратурі визначатимуть, в якому напрямі далі вестиметься провадження, – додала представниця поліції.
Наразі коментарі від вищого керівництва польської держави не надходили.
Що каже Єврокомісія
Тим часом у Єврокомісії шукають рішення, щоб уникнути ескалації конфлікту та подальших ситуацій із транспортуванням українського зерна через Польщу, заявив офіційний представник ЄК Олоф Жилл, пише PAP.
– Наша офіційна позиція полягає в тому, що ми прагнемо знайти рішення, які дадуть змогу надавати максимально можливу підтримку Україні, підтримуючи водночас найбільш чутливі сектори (Євросоюзу, – Ред.). Особливо це стосується наших виробників агропродовольчої продукції. Потрібно домогтися справедливої рівноваги в заходах, що вживаються, – сказав він.
В Єврокомісії сподіваються, що подібні проблеми зможуть розв’язати за столом переговорів “в тому чи іншому форматі”, без тиску на кордоні.
Представник ЄК каже, що нещодавно відбулось декілька нарад із представниками польського уряду та Єврокомісії, в рамках чого сторони намагались зменшити напругу із завезенням української агропродукції у якомога конструктивніший спосіб.
Хто стоїть за провокацією
12 лютого Центр протидії дезінформації при РНБО підтвердив, що організатором акції протесту серед поляків є саме Рафал Меклер, який є власником логістичної компанії та лідером люблінського осередку праворадикальної та антиукраїнської партії Конфедерація. Серед іншого, ця політсила виступає за вихід Польщі з ЄС, а також критикує розміщення військ НАТО в країні та агітує за покращення стосунків з Росією.
– Чергова акція Меклера вочевидь відповідає інтересам РФ, яка зацікавлена у конфлікті між українцями й поляками та зменшенні підтримки України з боку ЄС. Крім того, ця акція стала в пригоді напівкримінальним польським колам, яких підозрюють у рейдерських схемах на ринку перевезень в ЄС, – повідомили в ЦПД РНБО.
У Центрі також наголосили, що деструктивні дії окремих політиків не повинні впливати на партнерські й добросусідські відносини України та Польщі.
Чому протестують поляки
Вперше польські протестувальники заблокували кордон з Україною у листопаді 2023 року. Загальний страйк поляків відновився 9 лютого поточного року.
Фермери,за підтримки Національної спілки солідарності індивідуальних фермерів (NSZZ) об’єднались у різних містах Польщі із метою перекрити дороги та недопустити продовження торгівлі Євросоюзу з Україною з врахуванням митних пільг.
Як повідомив президент Національної ради сільськогосподарських палат Віктор Шмулевич, з боку протестувальників існує три головних вимоги:
- виступають проти нової екологічної політики Євросоюзу Green Deal;
- не хочуть імпорту сільськогосподарської продукції з України;
- хочуть, щоб була підтримана галузь тваринництва.
Крім того, профспілка фермерів Солідарність, що приєдналась до протестів, заявляла, що буде блокувати окремі дороги по всій території Польщі, на додаток до того, щоб блокувати лише пункти пропуску на кордоні з Україною.
Чергові акції фермерів є продовженням конфлікту між фермерами, урядом Польщі та Євросоюзом, який запровадив пільги на торгівлю зерном з Україною. У відповідь на це у червні 2023 року Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина обмежили імпорт української агропродукції, чим суттєво погіршили стосунки з Києвом.
Своєю чергою в уряді Польщі вказували на виправдані протести фермерів через побоювання щодо “надмірного напливу товарів”.
– У фермерів є законні побоювання, очікування, вимоги обмежити надмірний наплив товарів з України, а також з інших неєвропейських ринків на територію ЄС, зокрема до Польщі, – сказав міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський.
Він також вважає, що Польща та інші прикордонні з Україною держави найбільше постраждали від рішення Євросоюзу послабити митний контроль з Україною.
– Це мала бути форма допомоги Україні. Ми розуміємо допомогу, поляки надали її дуже багато і від щирого серця. Ми ведемо двосторонні переговори з Україною про те, що хочемо встановити певні квоти, обсяги, які ми будемо контролювати. Якщо певного товару буде забагато, то буде блокада, – додав міністр.
Раніше офіційна Варшава вимагала від Єврокомісії запровадити для агропродукції з України певні “захисні застереження”, які б дозволили застосовувати регіональні захисні обмеження, коли проблема з експортом зерна буде зачіпати не всю територію Євросоюзу.