Починаючи з 2023 року, за рішенням президента Володимира Зеленського Україна щороку відзначатиме 9 травня як, зокрема, свято Дня Європи.
Цю офіційну дату було встановлено з метою святкування миру та єдності на Європейському континенті. Цього дня в країнах Євросоюзу заведено вивішувати прапор Європи, який є символом ЄС.
День Європи є частиною українського майбутнього, оскільки в грудні минулого року між Києвом і Брюсселем було оголошено про початок переговорів щодо вступу України до ЄС.
І хоча лінію, за якою євроінтеграційний діалог формально розпочнеться, було перетнуто, самі ж переговори між Україною та ЄС ще не почалися. Старт переговорів, як очікують в українському уряді, має припасти на червень цього року.
Про шанси України розпочати прямий діалог з Європейським Союзом щодо вступу, які проблеми можуть виникнути на цьому шляху, а також про те, в які терміни Україна може стати членом ЄС, – Фактам ICTV розповів політолог Олег Саакян.
Вступ до ЄС: коли з Україною почнеться діалог
На думку політолога, шанси на те, що в червні розпочнуться безпосередні переговори з Україною щодо вступу до Євросоюзу, “непогані”. Крім того, за всіма ключовими позиціями офіційний Київ справді або виконав узяті на себе зобов’язання, або продемонстрував необхідний рівень прогресу.
Відповідно, зараз за формальними ознаками ці переговори можуть розпочатися.
Питання лежить лише в політичній готовності ЄС це зробити. Тому “м’яч перебуває на боці ЄС”, додає політолог. Ба більше, з огляду на такі чинники, як позиція уряду Угорщини та деяких інших країн блоку, для України можуть виникнути проблеми на євроінтеграційному шляху.
Навіть якщо переговори розпочнуться, необхідно буде забезпечити відповідну динаміку для цього процесу, щоб просуватися вперед. Політолог зазначає, що діалог між Україною та Євросоюзом “може пробуксовувати”, а, відповідно, початок переговорів про вступ ще не означає, що він завершиться досить швидко.
Проблеми на шляху до ЄС
За словами політолога, у процесі перемовин з Євросоюзом про вступ одним із головних проблемних питань може стати переговорна рамка, тобто умови, в рамках яких відбуватиметься євроінтеграційний процес України.
– Наразі питання в переговорній рамці. Власне, в її затвердженні з боку ЄС і в політичній волі щодо того, щоб таки розпочати цей процес, – каже він.
Згодом, після початку переговорів про вступ, для офіційного Києва можуть з’явитися виклики у вигляді конфлікту інтересів між Україною та іншими країнами-партнерами, які є членами ЄС.
– На нас чекають доволі жорсткі переговори, і ми повинні бути до цього готові, щоб розуміти, що для нас є головним, а що другорядним, і чим ми готові пожертвувати, а де ці жертви недоречні. Відповідно, маємо з холодною головою сприймати і пробуксовки, які можуть виникнути, зокрема і там, де їхнє форсування може відбутися тільки за рахунок неприйнятних для України вимог, – пояснює Саакян.
Політолог зауважує, що вже зараз очевидно, що українській державі на шляху до європейського блоку доведеться змагатися в царині агросектору, де проблеми будуть у цілій низці питань: починаючи від квотування вирощування експорту, завершуючи претендуванням на європейські аграрні фонди підтримки. Конкуренція в цих питаннях буде одразу з низкою аграрних країн Євросоюзу, додає експерт.
Те саме стосується і промислового комплексу, де вступ України також стане конкурентним для низки країн-членів ЄС.
– Водночас у питаннях інфраструктурних деякі країни після приєднання України втратять можливість отримувати субвенції з низки європейських бюджетів, зокрема з бюджету вирівнювання, оскільки вони вважатимуться країнами-середнячками. І зрозуміло, що Україна претендуватиме на частину цих грошей на розвиток української інфраструктури, на дотації з євробюджету, – пояснює експерт.
Саакян каже, що приєднання України до європейського політичного блоку змінить ситуацію для деяких країн Євросоюзу настільки, що вони перекочують до категорії країн-донорів, а, відповідно, будуть змушені збільшувати свої внески до загальноєвропейського бюджету.
Фото: Getty Images
– Тому це відбуватиметься в тисячах раундів переговорів за багатьма різними напрямами, з різними переговірниками, – резюмує експерт.
На думку політолога, для українського уряду буде доцільніше спиратися на польський досвід у питанні євроінтеграції, коли на шляху до Євросоюзу офіційна Варшава організувала “десятки тисяч підготовлених перемовників за різними напрямками – від ділових до політичних”. Поганим прикладом для наслідування Саакян називає досвід Болгарії, де процес був значно менш організованим з боку болгарського уряду.
– І, врешті-решт, можемо подивитись, як Польщі свого часу і як Болгарії, наприклад, вдалося скористатись шляхом євроінтеграції і які умови вони змогли отримати вже в результаті вступу до ЄС. Тому для нас це просто початок нового шляху, більш серйозного, де ідеологія поступатиметься холодному розрахунку і конфлікту інтересів, – пояснює він.
Коли Україна вступить до Євросоюзу
У минулому президент Євроради Шарль Мішель говорив, що цілком реалістичним терміном для вступу України до Євросоюзу є 2030 рік. Схожі оцінки лунали і від інших єврочиновників та європейських політиків.
Водночас у Києві оцінки з цього приводу були більш оптимістичними.
На думку Саакяна, можуть минути роки, перш ніж Україна стане членом Євросоюзу, оскільки необхідно узгодити низку позицій у різних сферах, починаючи від виробництва і закінчуючи нормами законотворчості та іншими інституційними питаннями.
– Досвід засвідчує, що, наприклад, для інших країн це тривало роками. Тому для України так важливо розпочати цей процес вже сьогодні, щоб цей лічильник нарешті почав працювати, – пояснює він.
На його думку, у питанні, коли Україна зможе вступити до Євросоюзу, “потрібно цілити вище, щоби влучити в ціль”.
– Суто гіпотетично євроінтеграція України до 2030 року може відбутися. Але я б сказав, що реалістичний сценарій все ж розширює горизонт на наступне десятиліття, – каже він.
Політолог називає вступ України до Євросоюзу у 2030 році “занадто оптимістичним”.
– Гіпотетично це може статися до 2030 року. Але для цього має скластися низка сприятливих факторів. І це буде більше схоже на диво. І тим паче, не хотілося б заганяти цей темп вступу, оскільки в такому разі найімовірнішим сценарієм є те, що прискорення євроінтеграції може відбуватися за рахунок поступливості української сторони в переговорах з країнами ЄС. І, відповідно, можливо, винесення за дужки інших складних питань, які виникатимуть, принесення їх на майбутнє до ЄС, – пояснює експерт.
Олег Саакян підсумовує, що поспішати з процесом євроінтеграції не варто, оскільки головною метою української влади має бути максимальний захист українських інтересів та виторговування якнайкращих умов. І саме за таких умов Україна має вступити до ЄС.
– Намагання зробити це якомога швидше може бути хибною метою, яка, власне, може зробити цю перемогу пірровою, – сказав він.
Нагадаємо, раніше Факти ICTV розповідали, якими є наступні кроки України для повноправного членства в ЄС, після ухвалення рішення про початок переговорів щодо вступу.
