У Запорізькій та Дніпропетровській областях запрацював магістральний водогін, побудований із нуля після руйнування росіянами дамби Каховської ГЕС.
Робота водогону Запоріжжя – Марганець: що відомо
Вода вже подається із Запоріжжя на насосно-фільтрувальну станцію у Марганець (перша гілка), де очищується та розходиться до споживачів у Марганецьку, Мирівську, Широківську, Томаківську громади.
– Друга гілка забезпечуватиме водою Нікополь, Покровське та Червоногригорівку (Дніпропетровщина), – написав на своїй сторінці у Facebook Максим Шкіль, власник групи компаній Autostrada, яка була підрядником будівництва водогону.
За його словами, будівництво водогону та підготовку його до запуску Autostrada завершила ще в лютому.
З того часу чекали на визначення балансоутримувача об’єкта та забезпечення постійною напругою.
Шкіль відзначив, що об’єкт побудували за сім місяців – від проєктування до реалізації, що є рекордно коротким терміном.
– Одночасно тривало проєктування, отримання технічних умов, погоджень, дозволів і, власне, будівництво – проєктувальники, геодезисти, будівельники працювали злагоджено та паралельно безпосередньо на об’єкті у режимі 24/7! Це були надскладні завдання, але ми їх вирішили! – написав власник Autostrada.
Система водогону, зауважує Максим Шкіль, повністю автоматизована та інформатизована, повністю працює від джерела постійного електропостачання.
Протяжність мережі – 77,9 км. Проєктна потужність водогону – 150 тис. кв. м води за добу.
– Важливо було забезпечити забір саме з Дніпра, який має постійне надходження живої води. Оскільки через постійні ворожі обстріли доступ до русла Дніпра обмежений у багатьох районах, забір води вирішено було робити із Запоріжжя, – відзначив Максим Шкіль.
Проєктувальники проводили траси фактично за картами, адже знімання потребувало б багато часу. І лише після того як траса була прокладена, уточнювали все це геодезією.
– Облаштовували труби там, де це неможливо, відкритим способом, під автомобільними дорогами, залізницею та річкою – здійснювали проколи методом горизонтального буріння (бурова установка пробурює свердловину, в яку затягують футляр у вигляді сталевої труби, після цього в цей футляр протягується склопластикова труба), – розповів підприємець.
Він також додав, що для забезпечення електропостачання водогону споруджена 26-кілометрова основна та резервна лінії електропостачання мереж 6 кВ та 35 кВ. Як альтернативне (резервне) джерело живлення на кожній підстанції встановлено по два дизель-генератори потужністю до 1 МВт.
– Щоб убезпечити водогін від обстрілів, практично всю систему магістральних трубопроводів та насосних станцій сховано під землю. Після закінчення робіт проведено ремонт доріг, якими рухалася будівельна техніка, здійснено благоустрій територій, озеленення, – додав Максим Шкіль.
Через відсутність своєчасного фінансування будівництво здійснювалося фактично за кредитні та обігові кошти компанії.
– Попри стовідсоткову готовність водогону ще в лютому, борг держави перед Autostrada лише за цей об’єкт – 1,5 млрд грн. Сподіваюсь, що це питання буде врегульоване найближчим часом. Дякую команді за відмінну роботу! – підсумував підприємець.
Джерело: Максим Шкіль
Фото: Максим Шкіль