Групи протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ) стають новим елементом захисту українського неба.
Пілоти таких груп проходитимуть підготовку за програмами Повітряних сил ЗСУ та отримуватимуть винагороду на рівні з учасниками бойових дій – 100 тис. грн.
Про це розповів Сергій Якубенко, заступник начальника Головного управління Державної авіації України.
Хто може долучитися до груп ДФТГ
За словами Якубенка, до складу груп за медичними показниками можуть долучатися дві категорії авіаційного персоналу. До підрозділів, які працюватимуть з ударними дронами, залучають осіб, знятих із військового обліку або тих, хто не підлягає призову.
До груп, що використовуватимуть пілотовану авіацію, можуть вступати фахівці, які мають відповідний медичний допуск і професійну підготовку з пілотування й обслуговування повітряних суден.
Пілоти легкомоторних літаків і безекіпажних дронів, залучені до боротьби з Шахедами, не підлягатимуть бронюванню від мобілізації. Водночас, попри статус цивільних осіб, вони отримуватимуть винагороду як військовослужбовці.
– Участь у бойових чергуваннях у системі ППО, згідно з бойовим розпорядженням командування Повітряних сил, дозволяє пілотам отримувати виплату в розмірі 100 тис. грн, пропорційно до кількості чергувань за місяць, – зазначає Якубенко.
Хто контролюватиме роботу груп ППО
За протиповітряну оборону України відповідають виключно Повітряні сили. Всі рішення щодо застосування її елементів ухвалює командувач Повітряних сил.
Легка авіація та дрони-перехоплювачі інтегруються в систему ППО, і взаємодія між усіма її компонентами організовується командуванням.
Безпосередню координацію здійснює керівник групи ДФТГ або керівник групи ППО.
– Без чітко організованої взаємодії допуск до бойового чергування неможливий. Спочатку організовується підготовка, і лише після цього заступають на чергування, – додає Якубенко.
Як готуватимуть екіпажі ДФТГ
Підготовка здійснюється відповідно до правил Повітряних сил: встановлюються критерії до типу повітряного судна та кваліфікаційні вимоги до персоналу.
На цій основі формуються програми підготовки, допідготовки та підвищення кваліфікації.
Після завершення навчання керівник групи ППО ДФТГ видає наказ про допуск до чергування. Дані передаються до Повітряних сил, які перевіряють готовність екіпажу. У разі позитивної оцінки видається бойове розпорядження.
Підготовка до знищення повітряних цілей
Вміння пілотувати не гарантує знань із тактики знищення повітряних цілей. Тому пріоритет у залученні надається пілотам із військового запасу – штурманам наведення, офіцерам управління та іншим фахівцям, які мають бойовий досвід у ППО. Їм набагато простіше адаптуватися до нових завдань.
Цивільному пілоту для цього знадобиться значно більше часу.
Передбачається також переобладнання цивільних літаків. Згідно з постановою, повітряні судна, які планується залучити до ППО, реєструються як експериментальні. Відповідну інформацію подають до Міноборони.
Після реєстрації такі літаки вносять до тимчасового реєстру. На них дозволяється встановлювати озброєння, обладнання для зв’язку, спостереження та виявлення цілей. Випробування обладнання проводяться під час тренувальних або бойових польотів.
Чи цікавляться люди участю в ДФТГ
– Люди звертаються, і зацікавленість доволі висока, – каже Якубенко. – Йдеться і про пілотовані, і про безпілотні апарати – FPV-дрони, дрони-перехоплювачі.
Є навіть ініціативи щодо випробування лазерної зброї з бортів таких суден. Це можливо реалізувати у дуже стислі терміни. Процеси набирають швидкості, й перспективи дійсно хороші.
Групи ДФТГ мають стати не заміною, а доповненням до мобільних вогневих груп. Йдеться про дрони 2-го і 3-го класу, пілотовані апарати з іншим рівнем бойових характеристик.
