Атаки на Чернівці, Луцьк та інші міста на Заході, бої на Покровському напрямку: головне за тиждень

Протягом тижня ситуація в Україні залишалася надзвичайно напруженою як на фронті, так і в тилу. Росія здійснила рекордну кількість ракетних і дронових атак по різних містах – під удари вперше потрапили Чернівці.

Сили оборони України продовжують стримувати ворога на ключових напрямках. Разом із подіями на полі бою тривали важливі дипломатичні ініціативи.

Міжнародна спільнота обговорювала підтримку України: у Римі відбулася конференція з питань відновлення, пролунали заклики до посилення санкцій проти Росії. Крім цього, ухвалено історичне рішення ЄСПЛ щодо відповідальності РФ за численні порушення прав людини.

Факти ICTV дізнавалися, наскільки змінилася ситуація на фронті в Україні з 4 до 11 липня, де найбільше тиснули російські війська та які ключові події відбулися за останній тиждень.

• Масовані атаки РФ ракетами й дронами по Україні
• Ситуація на фронті за тиждень – з 4 до 11 липня
• Удари по військових цілях у Росії
• Обіцянка США надати додаткову військову підтримку та ППО Україні
• Міжнародна конференція з питань відновлення України у Римі
• Заклик у США та ЄС на посилення санкцій проти Росії
• Рішення ЄСПЛ у справі України та Нідерландів проти РФ

Масовані атаки РФ ракетами й дронами по Україні

Протягом останнього тижня Росія посилила атаки балістичними ракетами та ударними дронами Shahed по різних містах України.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, в ніч на 9 липня ворог здійснив масований обстріл, застосувавши рекордну кількість засобів нападу – 741. Серед них – 728 Shahed та інших типів БпЛА, сім крилатих ракет Х-101/Іскандер-К і шість аеробалістичних Кинджалів. У той день основним напрямком удару стала Волинь, зокрема Луцьк.

У ніч на 10 липня ворог повторно здійснив масовану атаку, застосувавши 415 засобів повітряного нападу, але основний удар уже був спрямований на Київ.

Серед застосованого арсеналу – 397 Shahed та інших типів дронів, вісім балістичних ракет Іскандер-М, шість крилатих Х-101 і чотири С-300. Згодом вдень у четвер, 10 липня, ударні безпілотники вперше долетіли до Чернівців.

Ще одна масована атака відбулася у ніч на 12 липня, коли РФ застосувала 623 повітряні цілі. Серед них – 597 дронів Shahed та інших типів, а також 26 крилатих ракет Х-101. Тоді під удар знову потрапили Чернівці, Луцьк, Львів та інші міста.

Зараз росіяни випускають ударні дрони в такій кількості, що можуть собі дозволити завдавати ударів по будь-якій точці України, заявив Фактам ICTV провідний науковий співробітник Державного музею авіації імені О. К. Антонова, авіаексперт Валерій Романенко.

– Вони спрямовані на індустріальні об’єкти, але хаотично. Тобто росіяни не знають, який з них працює, а який – ні. Інколи ці удари припадають на комерційні об’єкти. Наприклад, місце, де функціонують комерційні структури. Але раніше, за радянських часів, у перші роки незалежності, тут було підприємство, – зазначив він.

На думку експерта, російська армія про всяк випадок намагається вивести з ладу українські виробничі потужності. Але через те, що ракети у росіян не дуже точні, то через це страждає житлова забудова, припустив він.

Водночас Романенко не виключає, що загалом російська стратегія передбачає удари по інфраструктурних об’єктах і цивільному населенню з метою викликати панічні настрої та вимоги до уряду за будь-яку ціну припинити війну.

– Я думаю, що регіони готуватимуться. Ті регіони, які були спокійними, зараз будуть змушені все ж таки організуватися на добровільних засадах або платитимуть гроші людям, які братимуть участь у відбитті дронових атак. Також участь у підрозділах, які складатимуться з мобільних груп, що запускатимуть зенітні безпілотники. У Другу світову війну це називалося МППО – місцева протиповітряна оборона, – наголосив Валерій Романенко.

Крім цього Росія розгорнула нову кампанію, спрямовану на зрив мобілізації в Україні. Ресурси РФ поширюють Telegram-боти, нібито призначеного для передання координат будівель ТЦК і СП, заявили у Центрі протидії дезінформації.

Там стверджують, що це відбувається паралельно з серією ударів по ТЦК у різних регіонах, що вказує на скоординовану спробу Росії дестабілізувати ситуацію та викликати паніку серед населення.

Ситуація на фронті за тиждень – з 4 до 11 липня

Протягом тижня, з 4 до 11 липня, ситуація на фронті в Україні залишалася дуже напруженою. Російські війська не полишали спроб прорвати оборону воїнів Сил оборони.

За інформацією Генерального штабу ЗСУ, тривали боєзіткнення на Північно-Слобожанському напрямку в районах населених пунктів Вовчанськ, Зелене та Чугунівка, а на Курському – поблизу Кіндрашівки, Петропавлівки, Піщаного, Степової Новоселівки, Зеленого Гаю, у бік населеного пункту Новоосинове.

На Лиманському напрямку ворог намагався атакувати позиції українських захисників у районах населених пунктів Греківка, Карпівка, Новий Мир, Колодязі, Зелена Долина, Торське та Діброва, у напрямку Серебрянки та Дронівки, розповіли у Генштабі.

Крім цього залишається непростою ситуація на Покровському напрямку. Там війська РФ намагалися відкинути ЗСУ в районах населених пунктів Попів Яр, Володимирівка, Разіне, Мирне, Новоекономічне, Миролюбівка, Шевченко, Звірове, Удачне, Горіхове, в напрямках Покровська, Молодецького, Філії та Олексіївки.

На Новопавлівському напрямку РФ прагнула прорвати оборону біля населених пунктів Дачне, Філія, Мирне, Шевченко, Темирівка, Зелене Поле та в бік Новопавлівки.

Як уточнили у Генштабі ЗСУ, на Оріхівському напрямку українські воїни відбивали штурмові дії російських окупантів у районі Кам’янського, а Новоандріївка та Плавні зазнавали авіаційних ударів керованими бомбами.

Удари по військових цілях у Росії

У ніч на 11 липня Сили оборони України завдали точкових ударів по ключових підприємствах військово-промислового комплексу Росії.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили, що підрозділи Сил безпілотних систем спільно з іншими структурами уразили Луховицький авіаційний завод імені Вороніна – філію АТ РСК МіГ.

За даними з відкритих джерел, це підприємство здійснює повний цикл виготовлення бойових літаків МіГ – від оброблення деталей до фінального складання та льотних випробувань.

Окремо сили ССО та СБУ разом із іншими компонентами Сил оборони завдали удару по Конструкторському бюро приладобудування імені академіка Шипунова, який відіграє важливу роль у виробництві ракет для зенітних ракетних та ракетно-гарматних комплексів.

Обіцянка США надати додаткову військову підтримку та ППО Україні

Американський президент Дональд Трамп заявив, що США постачатимуть Україні зброю через НАТО, водночас Північноатлантичний альянс повністю покриватиме витрати.

– Ми надсилаємо зброю до НАТО. І Альянс оплачує її на 100%, – сказав Трамп, додавши, що йдеться зокрема про системи Patriot, які розподілятимуться далі.

У НАТО підтвердили, що союзники працюють над забезпеченням України необхідною допомогою, включно з протиповітряною обороною та боєприпасами, закупленими у США.

Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що ведуться активні переговори з європейськими партнерами щодо спільного використання батарей Patriot для потреб України.

На початку тижня Трамп уже натякав, що адміністрація розглядає можливість надати Україні ще одну систему Patriot.

Рубіо заявив, що США наполегливо просять Німеччину та Іспанію передати Україні батарею Patriot (або інші країни), зазначив у коментарі Фактам ICTV політичний аналітик Олег Пономар.

– Моя ремарка. Німеччина і так передала кілька, свої вони більше віддавати не хочуть, але готові купити у США. Іспанія – дуже підла країна в цьому плані. Їй узагалі ніхто не загрожує, але вона скупа, тож не хоче ділитися, – зазначив він.

За словами Олега Пономаря, Польща та Греція теж мають системи ППО Patriot, але проявляють жадібність. Та ці країни хоча б можна зрозуміти, стверджує експерт.

– У Греції є Туреччина, у Польщі – загроза Росії (хоча греки могли б дати одну). Нідерланди та Румунія – і так уже в складчину (Нідерланди дали одну самі), – сказав аналітик.

Але в Румунії надходить черга на отримання наступної батареї замість тієї, якою вона поступилася Україні, звернув увагу Пономар. І водночас Рубіо каже, що Румунія могла б знову поступитися чергою, зазначив він.

– Про батарею з Ізраїлю, над якою Трамп обіцяв подумати, Рубіо мовчить, – резюмував Олег Пономар.

Міжнародна конференція з питань відновлення України у Римі

Напередодні Міжнародної конференції з питань відновлення України в Римі та під час заходу відбулися важливі дипломатичні зустрічі.

9 липня президент Володимир Зеленський зустрівся з Папою Римським Левом XIV у Кастель-Гандольфо.

Понтифік підтвердив готовність Ватикану стати нейтральним майданчиком для мирних переговорів між Україною та Росією. Вони обговорили необхідність справедливого й тривалого миру, звільнення полонених та підтримку українських дітей, зокрема, викрадених Росією.

Напередодні конференції спеціальний представник президента США Кіт Келлог виступив із закликом створити для України сучасний аналог Плану Маршалла. На його думку, світ має підтримати відбудову України, як колись було з післявоєнною Європою.

Заклик у США та ЄС на посилення санкцій проти Росії

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав міжнародну спільноту негайно запровадити нові санкції проти Росії після чергової масованої атаки на Україну.

На цьому ж наголосив американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем, коментуючи слова президента США Дональда Трампа, який заявив про невдоволення діями російського диктатора Володимира Путіна.

Грем повідомив, що Сенат США розгляне законопроєкт про жорсткі санкції, які охоплюватимуть не лише РФ, а й країни, що купують російські енергоносії, зокрема Китай та Індію. Законопроєкт передбачає президентське виключення для забезпечення гнучкості дій Трампа.

Водночас Європейська комісія оголосила про новий пакет допомоги Україні на суму €2,3 млрд. За словами очільниці Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, ЄС продовжує залишатися головним партнером України.

Пакет передбачає €1,8 млрд у вигляді кредитних гарантій і €580 млн грантів, що має залучити до €10 млрд інвестицій. Кошти спрямують на відбудову житла, лікарень, інфраструктури, підтримку малого та середнього бізнесу, а також енергетичну безпеку.

Рішення ЄСПЛ у справі України та Нідерландів проти РФ

9 липня Європейський суд із прав людини оголосив рішення у справі Україна та Нідерланди проти Росії. Під час засідання представники РФ були відсутні.

Суд об’єднав чотири міждержавні скарги:

• щодо порушень під час війни на Донбасі, збиття MH17, тортур і примусової праці (№ 8019/16);
• щодо обставин катастрофи MH17 (№ 28525/20);
• щодо незаконного переміщення українських дітей до РФ (№ 43800/14);
• щодо масових порушень прав людини після 24 лютого 2022 року (№ 11055/22).

ЄСПЛ одностайно визнав свою юрисдикцію щодо подій до 16 вересня 2022 року – дати виходу Росії з Ради Європи.

Суд постановив, що РФ несе відповідальність за численні системні порушення прав людини на окупованих територіях, а також за збиття пасажирського літака рейсу MH17 на Донеччині російським ЗРК Бук.

Рішення вимагає від Росії:

• співпрацювати у створенні міжнародного механізму повернення депортованих українських дітей;
• звільнити незаконно вивезених осіб;
• припинити тиск на українську мову та освіту на окупованих територіях.

Представники України назвали рішення історичним та безпрецедентним.