Обстріляли ядерну установку 74 рази: у Харкові командирів РФ судять за екоцид

Це могла бути катастрофа міжрегіонального масштабу. У 2022 році російські військові завдали щонайменше 74 удари різними типами озброєння по території Національного наукового центру Харківський фізико-технічний інститут, де розташована єдина у світі ядерна підкритична установка Джерело нейтронів зі сховищем ядерних матеріалів.

За висновками комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертиз, своїми діями росіяни завдали інституту збитків на майже 50 млн грн, та екології – на майже 15 млрд грн.

Крім того, Харків опинився на межі екологічної катастрофи. За даними експертизи, якби обстріл спричинив руйнування ядерного сховища, відбулося б забруднення території в радіусі до 15 км і могли б постраждати сотні тисяч людей.

Служба безпеки України встановила командувачів російських військ та зібрала проти них докази – саме вони, за даними слідства, віддавали накази бити по ядерній установці.

Суд

У жовтні 2024 справу передали до суду. Станом на зараз, лише відбулося підготовче засідання. Трьох російських генералів та двох полковників судять заочно.

У кожного з підсудних є захисник, наданий державою. Вони працюють безоплатно – це гарантії України для забезпечення справедливого правосуддя, зокрема коли справи слухаються заочно.

– Вже проведено попередній розгляд обвинувального акту, під час якого Харківська обласна прокуратура в інтересах держави від імені ХФТІ та Державної екологічної інспекції подала цивільний позов до обвинувачених і вимагає від них відшкодування збитків. Шкода поділяється на дві частини. Шкода довкіллю, завдана внаслідок обстрілу, в розмірі 14,9 млрд грн та шкода інституту, завдана обстрілами, в розмірі 47,6 млн грн, – каже заступник керівника Харківської обласної прокуратури Олександр Сузий.

Прокуратура вимагає солідарного відшкодування, яке має бути поділене між п’ятьма обвинуваченими, каже Сузий. Але говорити про стягнення компенсації можна буде лише після вироку і задоволення судом цивільного позову.

Наступне засідання призначене на 21 жовтня 2025 року. Якщо всі сторони зберуться, суд може розпочати слухання справи по суті.

Хто обвинувачені

У лютому 2024 року в Службі безпеки України заявили, що зібрали достатньо доказів і оголосили про підозру командирам російської армії, які причетні до спроби вчинення екоциду на території Харківської області.

Саме вони віддали наказ підпорядкованим їм підрозділам Збройних сил Російської Федерації, які дислокувалися у населених пунктах, лісах та полях поблизу Харкова, на території російської Бєлгородщини, аеродромах Курськ та Воронеж, обстрілювали та бомбардували Харківський фізико-технічний інститут.

Йдеться про командувача військами Західного військового округу Збройних сил Росії, генерал-полковника Олександра Журавльова та чотирьох його підлеглих:

• генерал-лейтенанта Олега Маковецького – командувача 6 армією військово-повітряних сил та протиповітряної оборони;
• генерал-лейтенанта Владислава Єршова – командувача 6-ю загальновійськовою армією;
• полковника Павла Пілюкова – командира 45-ї артилерійської бригади великої потужності;
• полковника Євгена Геращенка – командира 79-ї гвардійської реактивної артилерійської Новозибківської бригади.

СБУ та прокуратура мають докази причетності цих командирів до інших злочинів проти мирних жителів.

Зокрема, Олег Маковецький, який, до речі, народився на Харківщині у місті Чугуїв, є одним з підозрюваних в авіаударі по гіпермаркету Епіцентр, який стався у Харкові 25 травня 2024 року. Тоді загинуло 19 людей.

А Олександр Журавльов, за даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення віддав наказ на обстріл Харкова касетними боєприпасами, що призвело до жертв, великої кількості поранених і руйнувань.

До того ж, за даними розслідувачів CNN, саме Журавльов у 2016 році керував бомбардуванням сирійського міста Алеппо.

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури звинуватили п’ятьох командирів у порушенні законів та звичаїв війни, скоєнні за попередньою змовою осіб екологічного злочину, а саме екоциду, за що передбачене покарання до 15 років в’язниці.

У Кримінальному кодексі він визначається як масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

– Наскільки нам відомо, це буде перший у світі випадок кримінального переслідування за злочин екоциду, вчинений під час війни, – зазначив у лютому 2024 року тодішній генеральний прокурор України Андрій Костін.

Журавльова, Маковецького і Єршова звинуватили ще й в посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України, яке призвело до загибелі людей й було вчинене за попередньою змовою осіб, а також у веденні агресивної війни, вчиненому за попередньою змовою осіб, за що передбачене покарання аж до довічного ув’язнення.

Російських командирів поки не вдалося арештувати, тому підозри їм оголошували заочно. За українським законодавством для цього передбачено спеціальну процедуру, пояснює Олександр Сузий.

– Повістки та повідомлення про підозру ми публікуємо у всеукраїнських офіційних друкованих засобах масової інформації. Це газета Урядовий кур’єр і сайт Офісу генерального прокурора. Всі повідомлення про підозру, повістки про виклик для допиту як підозрюваного, повістки в суд – все це було відповідним чином опубліковано в загальнонаціональних засобах масової інформації відповідно до чинного законодавства.

Ядерну установку обстріляли щонайменше 74 рази

Підкритична установка Джерело нейтронів розташована у Харкові на базі Харківського фізико-технічного інституту. Це була своєрідна компенсація Україні за відмову від ядерної зброї.

Коли у 2012 році було виконано зобов’язання з ядерного роззброєння, Україна отримала альтернативу – установку для наукових дослідів та медицини. Більшу частину профінансували Сполучені Штати Америки.

Вчені ХФТІ неодноразово наголошували – ядерна установка використовується виключно в мирних цілях, це відомо й МАГАТЕ.

Але під час повномасштабної війни російські посадовці та пропагандисти, зокрема з Міноборони та МЗС Росії, неодноразово закидали Україні використання установки не за призначенням, зокрема для виготовлення “брудної бомби”.

Вчені інституту неодноразово називали це маячнею, російські закиди не підтвердилися жодною перевіркою МАГАТЕ та міжнародних інспекцій, а західні уряди назвали це дезінформацією.

Але протягом весни 2022 російські пропагандисти неодноразово “анонсували” нібито заплановані українськими спецслужбами провокації на ядерній установці, які могли призвести до катастрофи.

Все це супроводжувалося чисельними масованими обстрілами ядерної установки з боку російської армії, виключно цивільного об’єкту, на якому не було жодного українського військового.

– Політичне й військове керівництво держави-агресора добре знало, що на території інституту розміщена єдина у світі ядерна підкритична установка й сховище ядерних матеріалів, тому є всі підстави вважати, що атаки на ці об’єкти були не випадковими, – каже Сузий.

Слідчі СБУ встановили, з 6 березня 2022 року до 9 вересня 2022 року ННЦ ХФТІ та підкритична установка зі сховищем ядерних матеріалів обстрілювалися російськими військами щонайменше 74 рази: авіабомбами, осколково-фугасними снарядами ствольної артилерії, реактивними системами залпового вогню Град, Смерч, Ураган, Піон, зокрема касетними боєприпасами.

Згідно з висновком комісійної судової інженерно-екологічної та військової експертизи Національного наукового центру Інститут судових експертиз імені Бокаріуса Міністерства юстиції України, руйнування установки та бетонного захисту сховища ядерних матеріалів та активної зони ядерної установки, вибух цих матеріалів могли призвести до утворення зони радіоактивного забруднення в радіусі від 10 до 15 км, що охопило б територію інституту, частину Харкова та населені пункти поблизу, могли постраждати понад 600 тис. людей.

– Можливе настання екологічної катастрофи, яке буде характеризуватися швидкими, небезпечними, деструктивними змінами умов навколишнього середовища, які будуть пов’язані із заподіяння суттєвої шкоди навколишньому природному середовищу, – йдеться в експертному висновку.

У ХФТІ неодноразово наголошували: ядерна установка має захист, але її будували для використання за мирних обставин, а не під час військових дій, тому удари могли завдати серйозної шкоди ядерній установці.

Це було відомо міжнародним спостерігачам і, очевидно, про це знало російське політичне та військове керівництво, кажуть у прокуратурі.

Попри це, командувач Західного військового округу Збройних сил Російської Федерації генерал-полковник Олександр Журавльов, як йдеться в обвинувальному акті, віддавав накази своїм підлеглим: Маковецькому, Єршову, Пілюкову та Геращенку завдавати артилерійських та авіаційних ударів по цих об’єктах.

А вони, своєю чергою, віддали накази на обстріли підпорядкованим їм підрозділам. На місцях обстрілів були зібрані докази – уламки відповідних російських боєприпасів.

Так, за даними слідства, 45 артилерійська бригада великої потужності з міста Тамбов, якою командував Пілюков, мала на озброєнні самохідні артилерійські установки калібру Піон та самохідні міномети Тюльпан.

79 гвардійська реактивна артилерійська Новозибківська бригада з Твері, під командуванням Геращенка, мала на озброєнні реактивні системи залпового вогню калібру Смерч, Торнадо-С та Ураган.

6 загальновійськова армія з Санкт-Петербурга, якою командував Єршов, мала у складі низку бригад, зокрема 9 гвардійську артилерійську Келецько-Берлінську, 138 окрему гвардійську мотострілецьку Красносільську, 25 окрему гвардійську мотострілецьку Севастопольську, 200 окрему мотострілецьку Північного флоту та 11 армійський корпус Балтійського флоту, батальйонно – тактичну групу 9 мотострілецького полку 18 мотострілецької дивізії, батальйонно – тактичну групу 7 мотострілецького полку 18 мотострілецької дивізії.

Вони мали на озброєнні реактивні системи залпового вогню Град, Ураган, гаубиці Акація, Мста-Б.

До 6 армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони, командував якою Маковецький, входила 105 змішана авіаційна бригада у складі 14 винищувального авіаційного полку з аеродромом Халіно у Курську з літаками Су-34, Су-35 на озброєнні та 47 бомбардувальний авіаційний полк з аеродромом Балтімор у Воронежі з літаками Су-34.

Місця дислокації підрозділів і виконання ними наказів на обстріл території інституту і ядерної установки під час допитів підтвердили полонені російської армії – це дозволило встановити маршрути пересування підрозділів, їхніх командирів та загальний військовий задум.

Факт перебування підрозділів підтверджено бойовими журналами, залишеними окупантами на місцях дислокації після втечі з окупованої ними території під час контрнаступу Сил оборони, а також інформацією Головного управління розвідки та Збройних сил України.

Також є доповідь командувача оперативного угруповання військ Харків і протоколи допитів свідків про те, що з 24 лютого 2022 року до 9 вересня 2022 року Сили оборони України не перебували в місцях, куди завдавались удари, відповідно, вони не могли бути військовою ціллю.

Шкода на мільярди

Росіяни, а саме військове та політичне керівництво, знали місце розташування інституту та ядерної установки та її призначення. Це підтверджено публікаціями на інтернет-ресурсах російських медіа, тому вони не могли не розуміти небезпеку в разі її руйнування, говорять в Харківській обласній прокуратурі.

За даними слідства, висновків судової вибухово-технічної експертизи Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та комісійної судової експертизи ННЦ Інститут судових експертиз ім. Бокаріуса Міністерства юстиції України, внаслідок обстрілів Харківському фізико-технічному інституту та ядерній установці завдано збитків на близько 50 млн грн.

У висновку комплексної судової інженерно-екологічної та економічної експертизи йдеться про шкоду навколишньому середовищу, завдану російськими обстрілами на суму близько 15 млрд грн, як-от забруднення земель залишками боєприпасів, вибухових речовин і знищення дерев.

– Будівля ядерної підкритичної установки Джерело нейтронів, сховище ядерних матеріалів та інші об’єкти ННЦ ХФТІ не є захищеними від вибухового та динамічного впливу встановлених видів озброєння та застосованих боєприпасів. Вказані об’єкти не розраховані на експлуатацію в умовах бойових дій, тому здійснення обстрілів могло спричинити екологічну катастрофу місцевого рівня із масштабними, довгостроковими та серйозними наслідками, – йдеться у висновку експертизи.

Механізму стягнення шкоди поки не існує

Навіть якщо український суд оголосить обвинувальний вирок російським командирам і задовольнить цивільні позови, стягнути відшкодування з них буде вкрай складно, каже адвокатка Лариса Матвєєва.

Вона представляє інтереси власників кількох підприємств, які постраждали внаслідок російських обстрілів з метою отримання компенсації від Російської Федерації у майбутньому.

– Нині не існує механізму стягнення коштів з держави-агресора або її громадян. Якщо під час пошкодження чи руйнування житла громадяни України можуть сподіватися хоча б на допомогу від держави за програмою єВідновлення, то для бізнесу таких можливостей на сьогодні немає, – каже Матвєєва.

Попри це, заподіяну шкоду потрібно фіксувати. Це дуже важливо на майбутнє, коли буде знайдено механізм швидкого відшкодування внаслідок російських активів. Законні шляхи для цього зараз намагаються знайти, каже Матвєєва.

Для цього потрібно подати заяву про визнання потерпілим, перелічити заподіяну шкоду та заявити цивільний позов в межах кримінального провадження.

Будуть складені протоколи, в яких зафіксують реальні пошкодження майна, встановлять їхню причину й проведуть відповідні експертизи. А для встановлення розміру заподіяної шкоди буде проведено відповідну оцінку.

– На сьогодні Верховний суд підтвердив, що українські суди мають право розглядати позови до Російської Федерації щодо відшкодування шкоди. Такі позови можна подавати як в межах конкретних кримінальних проваджень й вони будуть до конкретних військовослужбовців російської армії, яким буде пред’явлене обвинувачення, навіть заочне, так і окремо до Росії як країни-агресора. Таких рішень вже дуже багато, – каже Матвєєва.

Але виникає питання їхнього подальшого виконання. Росія рішення українських судів не визнає та виконувати не збирається, міжнародні механізми реалізації відшкодувань тільки розробляються.

Безумовно, вони залежатимуть від результатів війни, каже Матвєєва. Так, сьогодні розглядають кілька напрямків:

• визнання рішень українських судів й допуску їх до примусового виконання в країнах, де є майно країни-агресора чи майно осіб, винних у здійсненні цієї агресії;
• виконання таких рішень в межах України користуючись російськими активами, які є на території України, через єдине зведене виконавче провадження, але проблема у відсутності достатнього для цього майна;
• створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією Росії проти України. Але в такому Реєстрі рішення українського суду розглядатиметься як один з доказів завдання шкоди та її розміру. І розмір відшкодування може бути переглянутий.

Ці процеси залежатимуть від угод, які підпишуть між країнами за результатами закінчення війни, каже Матвєєва.

Так, наприклад, у Сан-Франциському мирному договорі 1951 року, підписаному Японією та 48 союзними державами (серед яких США, Велика Британія, Франція, Канада, Австралія, Нідерланди та інші), було закріплено право цих держав конфісковувати майно та активи Японії та її громадян, що перебували на їхній території, як компенсацію за завдані війною збитки.

Водночас право громадян Японії на отримання компенсацій не було передбачено.