Україна перебуває на фінальній стадії вступу до Європейського Союзу.
Шлях України до ЄС перебуває на фінальній стадії
Як повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка під час панельної дискусії в Українському домі в Давосі, усі країни, які успішно приєдналися до ЄС, після досягнення фінальної стадії зазвичай завершували процес максимум за два-три роки.
Він зазначив, що Україна має повний перелік завдань, необхідних для членства, який охоплює верховенство права, статистику, публічні закупівлі, фінансовий контроль та інші інституційні та економічні критерії.
– Технічно і політично ми чітко розуміємо, що потрібно зробити. Усе залежить від парламенту, уряду та інституцій — наскільки швидко ми імплементуємо ці правила. Чим швидше, тим краще, — підкреслив він.
За оцінкою віцепрем’єра, за умови інтенсивної роботи Україна може виконати основний обсяг реформ у 2026–2027 роках.
– Цілком реально завершити це за два роки. Якщо всі необхідні реформи буде реалізовано до кінця 2027-го, Україна може стати членом ЄС у 2028 році, — зазначив Качка.
Водночас він визнав, що окремі сфери потребуватимуть змін. Найбільш складною залишається екологічна політика. За словами Качки, впродовж багатьох років Міністерство довкілля було інституційно слабким, що ускладнює швидку імплементацію європейських директив.
Певні виклики існують і в аграрному секторі, зокрема щодо засобів захисту рослин. ЄС за останні роки заборонив низку хімічних речовин, які досі використовуються в Україні. Різка синхронізація регулювання, за словами Качки, може створити ризики як для українських, так і для європейських фермерів, тому потрібен зважений і поетапний підхід.
Водночас він переконаний, що інтеграція України до ЄС матиме позитивний ефект для всієї Європи.
– Головне питання в агросекторі — як вибудувати спільну аграрну політику. Я дедалі більше переконуюся, що вступ України до ЄС не загрожує, а навпаки — здатен врятувати європейське сільське господарство, — наголосив Качка.
Україна є природним центром глобальної продовольчої безпеки, адже виробляє значно більше їжі, ніж споживає, погоджується з Качкою СЕО Kernel Євген Осипов. За його словами, водночас у низці секторів продовольчої безпеки в Європі спостерігається дефіцит, зокрема в сегментах харчової кукурудзи, рослинних олій, соняшнику, ріпаку та сої.
– Якщо подивитися на експорт з України та імпортні потреби Європейського Союзу, вони складаються як пазл. Разом ця система працює ефективніше. Йдеться не про конкуренцію, а про формування спільної, більш стійкої структури, у якій Україна та Європа доповнюють одна одну, — наголосив Осипов.
Він також наголосив, що близько 50% імпорту кукурудзи до ЄС припадає на українську продукцію, а частка України в імпорті соняшникової олії до Європи сягає майже 90%.
Качка підкреслив, що збереження темпу є критично важливим як для моральної стійкості українського суспільства, так і для того, щоб Європа залишалася послідовною у виконанні власних зобов’язань щодо майбутнього членства України в ЄС.
