Під час засідання Ради національної безпеки та оборони затвердили плани стійкості для всіх українських областей та обласних міст.
Про це повідомили президент України Володимир Зеленський, а також прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час брифінгу за результатами засідання РНБО.
Плани стійкості для міст України
За словами Зеленського, були доповіді від усіх представників областей і найбільших міст України.
Президент розповів, що досвід цієї зими став основою для подальших рішень, зокрема оновлення захисту для інфраструктури, логістики, основних енергетичних об’єктів, відновлення після російських ударів і забезпечення додаткових спроможностей енергетики.
Як зазначив Зеленський, на засіданні РНБО затвердили плани стійкості для всіх українських областей та обласних міст, крім Києва, якому надали додатковий час на підготовку відповідних змістовних документів.
– На сьогодні Київ був не готовий – як і на цю зиму. До наступної потрібно встигнути підготуватись і виконати кожне завдання. Кожне місто або громада мають бути готовими до будь-якого сценарію на наступну зиму та реальної підтримки людей, – стверджує Зеленський.
Водночас президент зазначив, що уряд, Міністерство оборони, Повітряні сили ЗСУ отримали необхідні завдання та допоможуть регіонам підготуватися.
Які складники плану стійкості
Як пояснила Свириденко, план стійкості охоплює чотири складники. Серед них – захист об’єктів критичної інфраструктури другим і третім рівнем захисту, будівництво додаткової когенерації, децентралізоване постачання води та тепла.
За інформацією прем’єр-міністерки, сума на реалізацію всіх планів стійкості становить близько 215 млрд грн.
Свириденко зазначила, що керівництво компаній Нафтогаз, Укренерго та ОГТС представили плани щодо захисту своїх об’єктів.
– Якщо ми кажемо про когенерацію, є урядовий документ, який визначає стратегічну ціль – це 4 ГВт, які мають бути побудовані. У нас частково вже об’єкти забезпечені когенераційними установками. Ми плануємо, що до початку опального сезону на рівні держави видадуть плюс 1,5 ГВт. Близько 400 мегават – це державні підприємства. І 330 мегават видадуть за результатом проведення попередніх конкурсів на розподілену генерацію, – сказала вона.
За словами Свириденко, інше – це бізнес, який може активно долучитися до будівництва когенераційних установок.
Під час засідання РНБО обговорювалося те, які барʼєри потрібно прибрати, щоб дати стимули приватному сектору активніше будувати і розбудовувати когенерацію, резюмувала прем’єр-міністерка.
