Російське військове командування передислокувало елітні підрозділи Повітряно-десантних сил (ПДВ) та морської піхоти з Покровського напрямку та тактичного району Добропілля на Сході України на Південну лінію фронту.
Ймовірно, це сталося почасти у відповідь на нещодавні українські здобутки на Запорізькому та Дніпропетровському напрямках, вважає ISW.
Що означає передислокація військ РФ
Зазначається, що передислокація елітної 76 повітряно-десантної (ПДВ) дивізії з Покровського напрямку на Запорізький напрямок відбулась у січні та лютому 2026 року.
До цього подібне відбувалось у листопаді 2025 року, ймовірно, у відповідь на уповільнення темпів просування росіян поблизу Покровська – пріоритетного сектору на той час.
Раніше Росія використовувала передислокацію елементів 76 дивізії ПДВ для реагування на критичні ситуації на фронті в минулому, включаючи розгортання в Запорізькій області під час українського контрнаступу у 2023 році та в Курській області під час українського вторгнення у 2024 році.
Водночас аналітики не думають, що передислокація ПДВ РФ відбулась у відповідь на контратаки України в Запорізькій та Дніпропетровській областях, оскільки вони відбулися пізніше за перекидання дивізії росіянами.
– Це свідчить про те, що Росія, можливо, планувала продовжувати використовувати тактичні успіхи на Гуляйпільському напрямку навесні та влітку 2026 року. Контратаки України в лютому 2026 року, таким чином, могли зірвати плани Росії щодо продовження використання тактичних успіхів у Запорізькій області, а також могли зіпсувати наслідки очікуваного весняно-літнього наступу 2026 року проти українського фортечного поясу, – пояснили в ISW.
Там нагадали, що російське військове командування планувало літні операції із захоплення Оріхова з Півдня та Сходу.
Також 1 лютого відбулося блокування Starlink, що допомогло українським контратакам.
– Це ілюструє суперечливі дилеми, з якими стикається російське військове командування, намагаючись проводити одночасні наступальні дії на кількох фронтах, що ще більше ускладнюється нещодавніми українськими контратаками, – пояснили в Інституті.
Командири українських корпусів, відповідальні за Слов’янський напрямок та тактичний район Костянтинівка-Дружківка, 6 березня повідомили, що російське військове командування має на меті захопити Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку – серію високо укріплених міст, що складають фортечний пояс України, до початку літа 2026 року.
Російські війська ще не досягли значних оперативних успіхів ні на Слов’янському напрямку, ні на тактичному районі Костянтинівка-Дружківка після місяців боїв, а темпи просування російських військ у цих районах сповільнилися з початку 2026 року.
Російське військове командування раніше встановлювало амбітні терміни захоплення українського фортечного поясу, і російські війська неодноразово не досягали цих цілей. Необхідність російського військового командування вирішувати конкуруючі пріоритети на театрі військових дій також демонструє, що захоплення Росією Покровська та Мирнограда не дозволило російським військам зосередити війська проти фортечного поясу після досягнення кращих рубежів, всупереч очікуванням Кремля.
Аналітики звернули окрему увагу на те, що серія російських ударів 6-7 березня містила більшу кількість балістичних ракет, ніж Росія зазвичай включає до своїх регулярних пакетів ударів. Там вважають, що РФ намагається скористатися нестачею перехоплювачів Patriot в Україні та триваючим конфліктом на Близькому Сході.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський повідомив, що за тиждень Росія застосувала проти України майже 1750 ударних безпілотників, 1530 керованих авіаційних бомб і 39 ракет.
