На початку 2000-х українська школа ще частково зберігала підходи до оцінювання, характерні для радянської системи. Тож у закладах освіти могли враховувати поведінку учнів і ставити незадовільні оцінки.
Ситуація змінилася після запровадження нової моделі оцінювання. Відправною точкою став наказ Міністерства освіти і науки України від 4 вересня 2000 року №428/48, яким було введено 12-бальну шкалу. Документ визначив, що оцінюванню підлягають саме навчальні досягнення учнів, тобто їхні знання, уміння та навички.
У самому наказі №428/48 не передбачено окремого державного критерію для виставлення оцінок за поведінку, а йдеться виключно про результати навчання. Цей підхід згодом був закріплений і в подальших нормативних актах МОН, які визначають систему оцінювання через освітні стандарти.
Водночас відсутність оцінки за поведінку в школі в Україні не означає, що вона не має значення. Поведінкові фактори безпосередньо впливають на процес навчання, взаємодію в класі та засвоєння матеріалу, а отже можуть позначатися і на загальній успішності учня.
Чи ставлять оцінки за поведінку в школі, читайте в нашому матеріалі.
Чи може учитель поставити оцінку за погану поведінку в школі
Юристка Лілія Орел пояснила, як саме в українських школах здійснюється оцінювання та чи можуть ставити оцінки за поведінку в школі.
Як зазначає юристка, психолог і суб’єкт підвищення кваліфікації Лілія Орел, законодавство визначає результати навчання значно ширше, ніж просто знання чи навички.
Відповідно до закону України Про освіту, до них належать:
- способи мислення;
- погляди;
- цінності;
- інші особисті якості, яких учень набуває під час навчання, виховання і розвитку.
Усі ці результати можуть бути ідентифіковані, сплановані, оцінені та виміряні.
Такий самий підхід закріплений і в рекомендаціях Міністерства освіти і науки щодо оцінювання. Отже, результати навчання охоплюють не лише знання та вміння, а й ставлення, цінності та інші характеристики, сформовані в освітньому процесі.
З огляду на це, підкреслює юристка, оцінювання навчальних досягнень учня має здійснюватися відповідно до критеріїв, визначених чинним законодавством і державними стандартами.
При цьому поведінка учня впливає на процес навчання та засвоєння матеріалу і враховується під час оцінювання його навчальної діяльності в межах цих критеріїв.
Таким чином, за словами Лілії Орел, під час оцінювання педагог має враховувати не лише знання учня, а й цінності та інші особисті якості, сформовані в процесі навчання, виховання і розвитку.
Які компетентності враховуються
Ба більше, у державних стандартах освіти передбачено врахування громадянських і соціальних компетентностей. Йдеться, зокрема, про здатність діяти як відповідальний громадянин, брати участь у житті суспільства та освітнього середовища, розуміти суспільні цінності та принципи.
Також враховується вміння взаємодіяти з іншими, проявляти повагу, толерантність, співпрацювати, долати стрес і діяти в складних або конфліктних ситуаціях. Важливими є і дотримання правил поведінки, і здатність орієнтуватися в умовах невизначеності.
Що пропонують змінити в системі оцінювання
Наприкінці жовтня 2025 року Міністерство освіти і науки винесло на громадське обговорення проєкт акта Системи оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.
У міністерстві зазначають, що документ враховує сучасні дослідження у сфері оцінювання, міжнародний досвід, а також психофізичне різноманіття учнів.
Водночас у матеріалах до обговорення значну увагу приділено саме проявам діяльності учня під час навчання. Зокрема, описуються рівні виконання завдань через такі характеристики, як здатність працювати самостійно чи з підтримкою, рівень залученості, взаємодія та активність.
Формулювання, запропоновані в документі, зосереджені на тому, як учень проявляє себе під час роботи:
- чи потребує допомоги;
- чи демонструє стабільну активність;
- чи уникає взаємодії.
Чи можуть відрахувати дитину зі школи через поведінку
Колишній освітній омбудсмен Сергій Горбачов під час телефонної лінії пояснив, чи можуть учня відрахувати зі школи через погану поведінку або низьку успішність.
За його словами, українське законодавство не передбачає можливості виключення дитини зі школи лише через поведінку чи слабкі оцінки. Єдиний виняток стосується ситуації після завершення 9 класу у профільних закладах освіти.
Якщо учень має 3 бали або нижче за 12-бальною шкалою з профільних предметів, його можуть не зарахувати до 10 класу цього ж закладу. Наприклад, якщо йдеться про фізико-математичний ліцей і дитина отримала низькі бали з математики або фізики.
Водночас омбудсмен наголосив, що проблемна поведінка учня може впливати не лише на його навчання, а й на права інших дітей у класі, зокрема на їхнє право на якісну освіту. Саме тому батькам у таких ситуаціях варто не ігнорувати проблему, а працювати разом зі школою.
Ідеться передусім про налагодження комунікації з учителями та адміністрацією, а також про залучення шкільного психолога. Фахівець може провести діагностику як самої дитини, так і атмосфери в класі, визначити причини поведінки та запропонувати корекційну роботу. За потреби батькам можуть порадити звернутися і до інших спеціалістів поза школою.
Омбудсмен також звертає увагу, що в подібних конфліктах важливо враховувати не лише інтереси власної дитини, а й права інших учасників освітнього процесу. Адже будь-яка поведінка в колективі має наслідки, і поряд із правами існує відповідальність — як у дітей, так і в їхніх батьків.
