Опіка та піклування, відповідно до положень Цивільного кодексу України, запроваджуються для захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів осіб, які не здатні повною мірою реалізовувати свої права.
Це стосується малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх громадян, які через стан здоров’я не можуть самостійно виконувати свої обов’язки та захищати свої інтереси.
В Україні опікунство над особою з інвалідністю встановлюється за рішенням суду. Якщо людина має фізичні вади й потребує стороннього догляду, можна оформити постійний догляд без судового визнання недієздатності.
Чи є опікунство підставою для відстрочки від призову під час мобілізації у 2026 році — читайте в матеріалі Фактів ICTV.
Чим відрізняються опіка та піклування
Опікунство над недієздатними особами є однією з найсильніших юридичних підстав для отримання відстрочки. Воно має безумовний характер і встановлюється виключно судом щодо осіб, які через психічний розлад не здатні усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
Опікун призначається саме рішенням суду, а сама недієздатна особа юридично прирівнюється до малолітньої дитини, оскільки не має права самостійно укладати правочини, підписувати документи чи розпоряджатися своїм майном або пенсією.
Важливою перевагою є те, що особа, призначена опікуном, не повинна додатково доводити відсутність інших родичів, адже це вже перевіряється під час судового розгляду — вона стає єдиним законним представником підопічного.
Піклування встановлюється щодо двох основних категорій: неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років, які залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, чия цивільна дієздатність обмежена судом.
Піклувальник не замінює особу повністю, а лише допомагає їй реалізовувати свої права та контролює окремі юридично значущі дії, зокрема щодо майна, при цьому сама людина частково зберігає здатність діяти самостійно.
Таким чином, опікун повністю представляє інтереси підопічного у всіх сферах життя — від побутових питань до медичних і юридичних рішень, тоді як піклувальник виконує допоміжну функцію та не підміняє волю особи, окрім випадків, коли потрібно захистити її права.
Постійний догляд (патронаж) є найбільш поширеною, але водночас і найбільш складною для оформлення підставою. Він стосується ситуацій, коли особа є психічно дієздатною, але через фізичні обмеження або стан здоров’я потребує сторонньої допомоги в повсякденному житті.
До цієї категорії зазвичай належать випадки догляду за батьками, дітьми або дружиною (чоловіком), які мають інвалідність або інші серйозні проблеми зі здоров’ям. Ключовою умовою є наявність медичного висновку (МСЕК, ЕКОПФО або ЛКК), який підтверджує необхідність постійного стороннього догляду.
При цьому сама наявність інвалідності, навіть першої групи, не завжди автоматично є достатньою підставою, якщо в документах не зазначено потребу в постійному догляді, хоча в законодавчому регулюванні цього питання існують певні нюанси.
Чи можуть мобілізувати опікуна людини з інвалідністю
Юристи Безоплатної правової допомоги в коментарі Фактам ICTV зауважили, що опікун особи, визнаної судом недієздатною, не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Про це свідчить пункт 10 частини 1 статті 23 закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Особа може бути визнана недієздатною лише за рішенням суду, якщо вона внаслідок стійкого психічного розладу не здатна себе обслуговувати, усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
Отже, відстрочка від армії по опікунству у 2026 році надається військовозобов’язаному лише за рішенням суду. Також людині, над якою встановлено опікунство, має бути встановлено групу інвалідності.
Згідно із документом, опікун особи з інвалідністю не підлягає мобілізації. Проте, як зазначають юристи БПД, у законі не конкретизовано, яка саме має бути група інвалідності. Отже, I, II та III група інвалідності є достатньою для отримання відстрочки від мобілізації.
Опікунство над людиною з інвалідністю: як оформити відстрочку під час мобілізації
Щоб оформити відстрочку від призову під час мобілізації, необхідно звернутися до ЦНАПу з відповідною заявою та надати підтверджувальні документи.
Зокрема, знадобиться:
- рішення суду, яке засвідчує визнання людини недієздатною та призначення військовозобов’язаного її опікуном;
- довідка про встановлення групи інвалідності.
Кому надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації
Отже, вже з’ясували, чи можуть мобілізувати опікуна людини з інвалідністю — ні, не можуть.
Проте, згідно зі статтею 23 вищезгаданого закону про мобілізацію, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації також надається:
- особам, у яких чоловік або дружина є людиною з інвалідністю I чи II групи;
- особам, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю III групи, якщо така інвалідність пов’язана з онкологічним захворюванням, втратою кінцівок, кистей або стоп, одного з парних органів, або якщо у них діагностовано психічні порушення, ДЦП чи інші форми паралічу;
- особам, які доглядають за своїм батьком або матір’ю, або батьками свого подружжя, якщо вони мають інвалідність I чи II групи та не мають інших законних утримувачів, які не є військовозобов’язаними (за винятком випадків, коли такі утримувачі самі мають інвалідність, потребують догляду або перебувають під вартою чи відбувають покарання). Якщо таких осіб немає, людина з інвалідністю I чи II групи може обрати одну військовозобов’язану людину, яка здійснюватиме догляд.
Отримати відстрочку також можуть члени родини другого ступеня спорідненості, які постійно доглядають за людиною з інвалідністю I чи II групи (не більше однієї особи), у разі, якщо немає родичів першого ступеня або якщо ті самі потребують догляду відповідно до висновків лікарської комісії або експертної групи з оцінювання функціонування.
У разі відсутності родичів першого й другого ступенів ці положення можуть застосовуватися до членів родини третього ступеня спорідненості.
