На тлі напруженої ситуації вздовж українсько-білоруського кордону військові експерти та офіційні джерела періодично наводять різні оцінки щодо потенціалу Мінська.
У публічному просторі неодноразово обговорювали, якою є реальна чисельність білоруської армії та на скільки вона організована.
Наскільки потужна армія Білорусі та яка її структура, читайте в нашому матеріалі.
Структура та організація Збройних сил Білорусі
Військовий оглядач, координатор групи Інформаційний спротив та полковник ЗСУ Костянтин Машовець у своїх оцінках розглядає структуру та можливості білоруських збройних сил через призму їх організаційного розгортання, бойового складу та мобілізаційного потенціалу.
Збройні сили Білорусі побудовані за класичною для пострадянського простору моделлю, але з адаптацією до бригадно-корпусної системи.
До їх складу входять:
- Сухопутні війська,
- Військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони,
- Низка окремих родів військ, включно із силами спеціальних операцій, транспортними військами, підрозділами безпілотних систем і територіальними військами.
Організаційна структура включає також органи управління, навчальні заклади, тилові та спеціальні служби.
У цілому система управління базується на розгорнутих оперативних командуваннях — Західному та Північно-Західному, а також Південному, яке перебуває у стадії формування.
Оперативні командування та бойова побудова
Кожне з розгорнутих оперативних командувань за своєю структурою наближається до скороченого армійського корпусу. До їх складу входять мотострілецькі бригади, артилерійські частини та широкий спектр підрозділів забезпечення — від інженерних до логістичних і розвідувальних.
Формування Південного оперативного командування триває, і за своєю конфігурацією воно, за оцінками, буде подібним до вже існуючих корпусних структур.
Загалом, боєздатність армії визначається не лише загальною кількістю військовослужбовців, а й ступенем розгортання цих оперативних структур у бойову готовність.
Наскільки потужна армія Білорусі
Потужність війська залежить не лише від чисельності білоруської армії. Основою бойової сили залишаються мотострілецькі (механізовані) бригади, які часто мають посилений склад і фактично поєднують піхотні та танкові компоненти.
Кожна бригада має власні артилерійські підрозділи, зенітні засоби та елементи бойового забезпечення. У багатьох випадках рівень їх насиченості дозволяє розглядати бригади як скорочені дивізійні формування.
У разі воєнного розгортання кожна така бригада здатна формувати кілька посилених батальйонних тактичних груп, що значно підвищує оперативну гнучкість сил.
Сили спеціальних операцій
Окреме місце займають Сили спеціальних операцій, які в білоруській армії виконують роль мобільного компонента. До них входять десантно-штурмові, повітряно-десантні та спеціальні бригади, а також окремі підрозділи для виконання завдань підвищеної складності.
Білорусь: чисельність армії та мобілізаційний ресурс
За узагальненими оцінками, які наводяться у відкритих джерелах і які використовує Костянтин Машовець, загальна чисельність білоруської армії у 2026 році становить приблизно 63–65 тис. осіб з урахуванням частин територіальної оборони.
Із цієї кількості близько 48 тис. — це безпосередньо військовослужбовці. У Сухопутних військах служить орієнтовно 26–28 тис. осіб, а у Силах спеціальних операцій — близько 6–6,3 тис.
Окремо розглядається мобілізаційний потенціал, який дозволяє збільшити чисельність угруповання до 80–90 тис. осіб першої черги. Загальний мобілізаційний резерв оцінюється в межах від 150 до майже 290 тис. осіб.
Таким чином, питання чисельності білоруської армії пов’язане не лише з мирним штатом, а й із потенціалом швидкого розгортання.
Озброєння та технічний потенціал білоруських збройних сил
Матеріальна база білоруських збройних сил зберігає значний обсяг радянської та модернізованої техніки. Танковий парк включає кілька модифікацій Т-72 і Т-80, значна частина яких перебуває у боєздатному стані.
Бронетехніка представлена широкою номенклатурою бойових машин піхоти, бронетранспортерів і спеціалізованих платформ. Артилерійський компонент включає як ствольні, так і реактивні системи залпового вогню, включно з сучасними білоруськими розробками.
Окремо виділяються зенітно-ракетні комплекси різних класів, що формують багаторівневу систему протиповітряної оборони. Авіаційна компонента включає бойові, навчальні та транспортні літаки, а також вертольоти різних типів, частина з яких перебуває на зберіганні або використовується обмежено.
Також у складі є тактичні та оперативно-тактичні ракетні комплекси, включно з Іскандер-М/Е і Точка-У, що додає стратегічної ваги потенціалу.
Що відбувається на кордоні з Білоруссю
Про ситуацію на кордоні розповів речник ДПСУ Андрій Демченко у коментарі для Суспільного. Він зазначив, що загроза з Білорусі та загалом напрямок кордону з Білоруссю для України завжди був потенційно загрозливим. Зараз вона певною мірою зростає, особливо з огляду на те, що Росія продовжує тиснути на Білорусь, намагаючись залучити її до війни проти України.
У якій саме формі це може проявитися — відстежують підрозділи розвідки України, Міністерства оборони та Державної прикордонної служби, щоб своєчасно реагувати на будь-які виклики з території Білорусі.
Водночас ключовим є посилення власних оборонних позицій. На цьому наголошує і Верховний головнокомандувач Збройних сил України.
На кордоні триває нарощення інженерних загороджень. Цим займаються підрозділи Державної прикордонної служби у взаємодії з місцевою владою.
Кожна складова Сил оборони, яка працює на цьому напрямку — і прикордонники, і Збройні сили України — продовжує будівництво фортифікацій, щоб забезпечити готовність до будь-яких загроз з боку Білорусі.
Роботи ведуться по всій протяжності кордону — від Волині до Чернігівщини. Виділяти якийсь окремий напрямок некоректно.
Також Збройні сили нарощують мінно-вибухові загородження на найбільш небезпечних ділянках, щоб унеможливити рух техніки у разі загострення.
Станом на зараз, за даними технічного спостереження, не фіксується перекидання додаткових сил або техніки до українського кордону і не спостерігається зростання чисельності особового складу. На щастя, цього поки немає.
Водночас загроза з боку Білорусі залишається, оскільки інфраструктура та логістичні маршрути, які розвиває білоруська сторона, у будь-який момент можуть бути використані Росією.
Щодо активності білоруського військового контингенту біля кордону — ці підрозділи перебувають у глибині території Білорусі. Безпосередньо біля кордону з українського боку вони залишаються у тій самій чисельності з 2022 року.
Фактично відбувається лише ротація. Додаткових сил біля кордону Україна не фіксує.
Водночас розвідка відзначає продовження тиску Росії на Білорусь із метою її більш масштабного залучення до агресії проти України. Це може проявлятися у провокаціях або навіть у спробах повторного вторгнення, тому Україна має бути готовою до будь-яких сценаріїв на всіх північних напрямках — Чернігівщина, Київщина та Волинь.
Раніше, у 2022–2023 роках, на території Білорусі перебував російський контингент чисельністю приблизно 10–12 тис. військовослужбовців, який використовувався для тиску на Україну.
Щодо диверсійно-розвідувальних груп, загроза з боку Росії на українсько-російському кордоні залишається постійною, зокрема в Чернігівській і Сумській областях.
У попередні роки ДРГ активно діяли на Чернігівщині, згодом — на Сумщині. Зараз їхня активність нижча, але противник у цих районах частіше діє малими піхотними групами, атакуючи українські позиції.
Загроза диверсійних дій залишається по всій лінії кордону з Росією — у Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Сили оборони мають резерви для протидії та можуть оперативно посилювати потрібні напрямки.
Щодо режиму на кордоні з Білоруссю, класичні пропускні операції не здійснюються, оскільки всі пункти пропуску закриті урядовим рішенням.
Водночас Україна продовжує приймати громадян, які повертаються додому. Найбільший потік зараз фіксується через пункт пропуску Доманове на Волині — щодня повертається близько 50 громадян України.
Демченко нагадав, що перебування у п’ятикілометровій прикордонній смузі обмежене законодавством і потребує спеціального дозволу. За потреби додаткові обмеження можуть запроваджуватися прикордонною службою або обласними військовими адміністраціями, з огляду на загрозливість цього напрямку.
