Україна на конференції з відновлення (Ukraine Recovery Conference) у Гданську презентує підхід до культурно-чутливого відновлення, який передбачає врахування історії, спадщини та ідентичності громад під час реалізації інфраструктурних проєктів.
Про це ведучій Фактів ICTV Анастасії Мазур розповіла заступниця міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, яка представляє Україну на міжнародній конференції.
Культурно-чутливе відновлення України
За її словами, нині в Україні активно триває відбудова інфраструктури — відновлюються соціальні об’єкти, дороги, лікарні та школи. Водночас важливо, щоб відбудова була не лише про нові будівлі, а й про повернення людям відчуття дому та зв’язку зі своїми територіями.
— Люди хочуть повертатися не лише у стіни та будівлі. Вони хочуть повертатися, щоб мати відчуття дому, розуміти, що вони хочуть жити саме на цій території, що саме ця територія показує їм, наскільки сильним є зв’язок із нашою історією і спадщиною, — зазначила Анастасія Бондар.
Вона пояснила, що культурно-чутливе відновлення не означає лише підтримку культурних подій чи збереження окремих пам’яток. Йдеться про те, щоб громади ще на етапі планування інфраструктурних проєктів думали, як інтегрувати власний культурний код у майбутні простори.
Наприклад, під час будівництва школи чи лікарні громада має враховувати не лише технічні характеристики об’єкта, а й те, як він буде пов’язаний з історією та особливостями місцевості.
— Ми говоримо про те, щоб громади від початку роботи над інфраструктурними проєктами відбудови думали, як вони можуть інтегрувати щось зі своєї спадщини чи культури в проєкти, які будуть на десятиліття вперед на цій території, — наголосила представниця уряду.
За словами Анастасії Бондар, під час конференції у Гданську Україна також проводить переговори з міжнародними партнерами та донорами, щоб культурна складова стала частиною інвестиційних та інфраструктурних проєктів.
— Ми хочемо обговорювати з донорами, щоб вони розуміли: культурна складова в інфраструктурному відновленні важлива. Усі проєкти мають мати культурну оптику, — сказала вона.
До розмови в ефірі також долучився Нейтан Сміт — директор напряму соціальної згуртованості програми Партнерство за сильну Україну. Він зазначив, що кожна українська громада має власну ідентичність, історію та спосіб життя, тому відновлення має враховувати ці особливості.
За його словами, культурне відновлення — це не лише про фестивалі чи культурні заходи, а передусім про якість середовища, у якому люди житимуть після відбудови.
— Для нас культурне відновлення — це не про фестивалі чи події, це про якість. Щоб нові школи, лікарні й простори справді служили людям, — зазначив Нейтан Сміт.
Він додав, що Партнерство за сильну Україну підтримує розвиток культурного відновлення в громадах та співпрацює у цьому напрямі з Міністерством культури та Міністерством розвитку громад і територій.
За словами Сміта, наразі партнери разом із українськими міністерствами працюють над новими проєктами, деталі яких планують представити найближчим часом.
