Учасники Міжнародної конференції з медіаграмотності, що відбулася 2-3 липня у Києві за підтримки Програми підтримки ОБСЄ в Україні, представили дорожню карту розвитку медіаграмотності до 2030 року.
Серед ключових ініціатив – ухвалення державної стратегії, інтеграція ШІ-грамотності в освіту, гармонізація законодавства з нормами ЄС та посилення підтримки незалежних медіа.
План розвитку медіаграмотності в Україні: що відомо
До обговорення долучилися представники ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО, Верховної Ради, уряду, правоохоронних органів, медіа, закладів освіти та громадських організацій.
Учасники конференції наголосили, що медіаграмотність сьогодні виходить далеко за межі боротьби з фейками. Вона охоплює цифрову безпеку, критичне мислення, відповідальне використання штучного інтелекту, захист прав людини, інклюзивність і протидію російській дезінформації.
У комюніке зазначається, що розвиток генеративного ШІ, кібератаки, фінансові труднощі незалежних медіа та посилення російської пропаганди створюють нові виклики для інформаційної безпеки України.
Учасники конференції пропонують:
- розробити та затвердити державну Стратегію розвитку медіаграмотності до 2030 року;
- гармонізувати українське законодавство з європейськими нормами у сфері цифрових послуг і свободи медіа;
- інтегрувати медіаграмотність і ШІ-грамотність у систему освіти, починаючи з дошкільного рівня;
- створити національний координаційний механізм розвитку медіаграмотності;
- посилити підтримку незалежних медіа та журналістики;
- запровадити програми підвищення кваліфікації педагогів;
- розвивати співпрацю держави, медіа, бізнесу та громадського сектору для створення якісного просвітницького контенту.
Окрему увагу автори документа пропонують приділити розвитку професійної етики блогерів та інфлюенсерів, а також створенню механізмів саморегулювання цифрового контенту відповідно до європейських стандартів свободи слова.
Учасники конференції також закликали передбачити розвиток медіаграмотності у Стратегії національної безпеки України як одну зі складових інформаційної стійкості держави.
Нагадаємо, під час міжнародної конференції в Києві представник ОБСЄ Ян Браату закликав людей мислити як аналітики, ставити під сумнів інформацію із соцмереж та перевіряти її перед тим, як повірити на слово.
Він наголосив на важливості виховання критичного мислення через систему освіти, навівши як приклад досвід Фінляндії та Франції, де медіаграмотність інтегрована в шкільні програми.
Фото: ОБСЄ