Показники навчальних досягнень не змінилися порівняно з 2022 роком. Київська школа економіки вважає, що якість шкільної освіти має стати предметом окремої державної політики з вимірюваним результатом, і пропонує п’ять рішень.
Якого рівня досягають українські учні
Упродовж трьох років, що минули від попереднього циклу дослідження, Україна не досягла прогресу в рівні навчальних досягнень школярів. Результати PISA-2025, які Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила сьогодні, залишилися на рівні 2022 року: базового рівня з математики не досягає майже половина українських п’ятнадцятирічних, а найвищих рівнів досягають троє учнів зі ста.
Базового рівня з математики досягають 54% українських учнів проти 65% у середньому по ОЕСР, з читання — 55% проти 69%, з природничих наук — 65% проти 74%. Найвищих рівнів, п’ятого й шостого, досягають 3% учнів з математики, 2% з природничих наук і 1% з читання — проти 8%, 7% і 6% в ОЕСD відповідно.
Частка учнів із результатами нижче базового рівня значуще не змінилася порівняно з 2022 роком, розрив між найсильнішими й найслабшими учнями — також. Проте ОЕСD повідомляє про помітне зниження результатів із читання та математики в країнах Організації.
Базовий рівень із математики означає здатність без прямої підказки визначити математичний зміст простої життєвої ситуації — порівняти два маршрути за відстанню або перерахувати ціну в іншій валюті. Базовий рівень із читання передбачає вміння визначити головну думку тексту помірної довжини й знайти в ньому інформацію за заданими критеріями.
Учасники цього циклу дослідження вийдуть на ринок праці приблизно за п’ять років — у період, на який припадає основний обсяг відбудови. Її потреби уряд України, Світовий банк, Європейська комісія та ООН оцінюють у $588 млрд на 10 років.
Ключовий попит на кадри формується в машинобудуванні, електротехніці, енергетиці та будівництві — галузях, де математична грамотність на базовому рівні є кваліфікаційною передумовою, а не конкурентною перевагою.
— Найлегше було б сказати, що ми впали. Ми не впали — і саме це має нас непокоїти. Ми втримали рівень, за якого майже половина п’ятнадцятирічних не долає базового порогу з математики, а найвищих рівнів досягають два-три учні зі ста. За кілька років ці випускники мають проєктувати мережі, рахувати кошториси й працювати на верстатах із числовим програмним керуванням. Змиритися з таким рівнем — неподобство. Якість освіти має стати предметом щоденної державної роботи, а не темою для розмови раз на три роки, — зазначив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки.
Основні показники
| Україна | ОЕСР | |
| Базовий рівень (2+) з математики | 54% | 65% |
| Базовий рівень з читання | 55% | 69% |
| Базовий рівень з природничих наук | 65% | 74% |
| Найвищі рівні (5–6) з математики | 3% | 8% |
| Найвищі рівні з природничих наук | 2% | 7% |
| Найвищі рівні з читання | 1% | 6% |
Інші дані дослідження
Відвідуваність. 58% учнів повідомили, що пропустили щонайменше один навчальний день протягом двох тижнів перед тестуванням; у 2022 році цей показник становив 25%, середній по ОЕСР — 22%. Дослідження не встановлює причин пропусків.
Умови навчання. Частка учнів у школах, керівники яких повідомляють, що брак навчальних матеріалів заважає викладанню, знизилася з 76% до 61%. Українські учні частіше за середнє по ОЕСР зазначають, що вчитель цікавиться навчанням кожного (75% проти 69%) і надає додаткову допомогу, коли вона потрібна (78% проти 73%).
Освітня рівність. Соціально-економічний розрив у природничих науках становить 66 балів проти 85 у середньому по ОЕСР і залишився стабільним. 15% учнів із найменш сприятливих обставин потрапили до найсильнішої чверті за результатами у своїй країні (в ОЕСР — 12%).
Використання штучного інтелекту. 54% українських учнів користуються AI-чатботами для навчання щонайменше раз на тиждень (ОЕСР — 46%), 43% використовують їх для написання чернеток письмових робіт (ОЕСР — 29%). Заборону на користування телефонами на території школи мають 10% українських шкіл проти 49% у середньому по ОЕСР.
Позиція Київської школи економіки
KSE вважає, що відповідь має бути побудована навколо п’яти рішень.
- Базова грамотність як окрема національна ціль із вимірюваним результатом. Не підвищення якості освіти загалом, а конкретний показник: частка учнів, які долають базовий поріг із математики й читання. Ця частка вимірюється, публікується й має відповідального.
- Система раннього виявлення учнів, які випадають із навчання. Учень, який відстав, не надолужує самостійно. Потрібен визначений порядок дій: хто фіксує відставання, хто контактує з родиною, яку допомогу отримує дитина. Подвоєння пропусків за три роки свідчить, що така система потрібна вже зараз.
- Час учителя як предмет політики. Робота з учнем, який відстав, потребує годин, матеріалів і методики. Якщо держава ставить це завдання перед учителем, воно має бути забезпечене ресурсом, а не дорученням.
- Доступні входи у складне навчання. Троє учнів зі ста на найвищих рівнях — це не природна межа здібностей українських дітей, і саме з цієї частки формується інженерний корпус відбудови. Відбір уже сильних учнів цього кола не розширює. Потрібні доступні програми, наставництво й лабораторії для тих, кого олімпіадна система не охоплює.
- Навчання працювати зі штучним інтелектом замість заборони. Понад половина учнів уже користується чатботами щотижня. Питання якості полягає в тому, чи може учень пояснити отриману відповідь, перевірити її й розв’язати наступне завдання самостійно. Це має стати частиною освітньої програми, а не залишатися приватною справою дитини.
KSE готова відповідати за власну частину цієї роботи — зі школами, вчителями та іншими університетами — і запрошує до співавторства Міністерство освіти і науки, Український центр оцінювання якості освіти, громади, університети та бізнес.
Про дослідження
PISA (Programme for International Student Assessment) — дослідження ОЕСР, що проводиться раз на три роки й вимірює, як п’ятнадцятирічні учні застосовують знання з природничих наук, математики й читання.
У циклі 2025 року взяли участь понад 760 тисяч учнів у 91 країні та економіці. Основною галуззю циклу були природничі науки. Україна брала участь утретє, після 2018 і 2022 років.
В Україні дослідження охопило 7 105 учнів у 294 закладах освіти. Ці учні представляють близько 256 тисяч п’ятнадцятирічних у 17 з 27 регіонів країни.
Десять юрисдикцій — зокрема Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Луганська області, Крим і Севастополь — не були охоплені через російську збройну агресію. ОЕСР окремо підтверджує, що отримані українські дані відповідають стандартам якості PISA.