Росія продовжує бити по українській інфраструктурі, зокрема по складах із продуктами, торговельних об’єктах та підприємствах, які забезпечують постачання товарів. Через атаки ускладнюються зберігання і доставка продукції, тому українців хвилює, чи позначиться це на наявності продуктів у магазинах.
Чи буде голод в Україні у 2026 році, що відбуватиметься з продуктами та які товари опиняться під найбільшим тиском, Факти ICTV розібралися разом з економістами.
Чи буде голод в Україні та яка ситуація з аграрною продукцією
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі для Фактів ICTV зазначив, що Україна виробляє значно більше аграрної продукції, ніж споживає всередині країни.
Він наводить приклад із рослинною олією, адже в Україні виробляють близько 4 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 350 тис. тонн.
Схожа ситуація і з зерном. Україна має значні обсяги виробництва, які перевищують внутрішню потребу. Проблема виникає з експортом.
— Через проблеми з роботою чорноморських портів у 2025 році Україна не змогла реалізувати близько 12 млн тонн свого експортного потенціалу. Через це виникає навіть протилежна ситуація, коли аграрної продукції забагато, а можливостей її вивезти та зберегти недостатньо. За таких умов ціни на окремі сільськогосподарські товари навіть можуть знижуватися, — наголосив Пендзин.
Але російські удари по складах і торговельній інфраструктурі створюють додаткові проблеми для логістики. Ланцюги постачання доводиться перебудовувати, а це позначається на вартості товарів.
За словами Пендзина, окремі продукти справді здатні зникати з полиць, асортимент магазинів скорочуватиметься, а деякі товари дорожчатимуть через проблеми з доставкою. Але про голод в Україні при цьому не йдеться.
Де українці купують продукти
Пендзин також звертає увагу на те, що великі супермаркети — далеко не єдине місце, де українці купують продукти.
Економічний дискусійний клуб проводив дослідження, щоб з’ясувати, де середньостатистична українська родина купує продукти протягом місяця. Значну частину покупок люди роблять на ринках та у невеликих магазинах біля житлових районів.
Тобто проблеми у великих торговельних мережах не перекривають усі можливості для купівлі продуктів.
— Супермаркети стали звичним форматом торгівлі в Україні лише наприкінці 1990-х років. До цього люди купували продукти на ринках, у невеликих магазинах та інших торговельних точках, — наголосив Пендзин.
Окремо він згадує і ярмарки, які регулярно проводять у Києві.
Ярмарки як альтернатива супермаркетам
На можливості розширити такий формат торгівлі звертає увагу й економіст Олег Устенко. Про це він розповів в ефірі Львівської Мануфактури Новин.
За його словами, зараз варто переглянути умови, які дозволяють продавати сільськогосподарську продукцію на ярмарках. Це дало б можливість збільшити їхню кількість і водночас створити більше можливостей для мешканців сіл продавати власну продукцію безпосередньо споживачам.
Устенко також говорить про ринки, вуличну торгівлю та прямі продажі від виробника. За його оцінкою, такі формати важливі для овочів, фруктів та іншої продукції, яку складно довго зберігати.
Чи вистачить Україні зерна
Олег Устенко окремо оцінює ситуацію із зерном. За його словами, Україна збирає близько 70 млн тонн зернових, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 15-18 млн тонн.
Ще близько 50-55 млн тонн Україна експортує. Проблема полягає не у нестачі зерна для українців, а у можливості його вивезення. Якщо експортні маршрути працюють із перебоями, значна частина врожаю залишається всередині країни.
Устенко зазначає, що українське зерно має значення не лише для внутрішнього ринку. За його словами, воно забезпечує продовольством близько 450 млн людей у різних країнах світу. Тому перебої з українським експортом позначаються передусім на глобальному продовольчому ринку, особливо на країнах із нижчими доходами. І це може спричинити голод не в Україні, а у державах, де не вирощують зерна.
Чи вистачить гречки та цукру
Щодо цукру та гречки Устенко також не бачить підстав говорити про їхній дефіцит. Україна виробляє достатньо цукру для внутрішнього споживання, а проблема полягає у реалізації надлишків на зовнішніх ринках, зокрема в Європі.
Із гречкою ситуація схожа. За словами економіста, українське виробництво та можливості зберігання забезпечують внутрішню потребу в цій крупі.
Чи буде дефіцит продуктів в Україні
Складніша ситуація складається із продукцією, яка швидко псується або потребує спеціальних умов зберігання. Устенко серед таких товарів називає рибу та імпортну продукцію. Якщо складські можливості скорочуються через атаки, зберігати такі товари стає складніше.
Це впливає і на імпорт. За вищої вартості доставки та зберігання ціна товару зростає, а попит на нього падає.
Проблеми із зберіганням стосуються також овочів та фруктів. Саме для цієї продукції важливими залишаються складські потужності, які дозволяють зберегти врожай і поступово продавати його протягом сезону.
Де ситуація з продуктами буде складнішою
За оцінкою Устенка, проблема не однакова для всієї України. Найскладніша ситуація буде у прифронтових регіонах — Харківській, Сумській, Херсонській та Запорізькій областях. Там російські удари безпосередньо впливають на інфраструктуру, логістику та роботу торговельних об’єктів.
Економіст згадує Київ, який також регулярно зазнає російських атак. У західних областях проблеми з постачанням будуть значно меншими.
Чи буде штучний голод в Україні
Окремою проблемою стає ажіотаж, який українці самі створюють навколо продуктів. Масові закупівлі після новин про удари по складах і торговельній інфраструктурі вже призводили до порожніх полиць у супермаркетах.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук закликав в ефірі Громадського Радіо не створювати штучний попит і не скуповувати продукти у великих обсягах.
За його словами, перебої з логістикою справді здатні призводити до затримок постачання окремих товарів. Йдеться про період приблизно від 10 днів до двох тижнів, після чого продукція знову надходитиме до магазинів.
Марчук зазначив, що нормальний запас для родини — приблизно на два-три тижні. Коли ж люди починають скуповувати крупи та інші продукти одразу на пів року або навіть на рік, попит різко зростає.
У такій ситуації магазини отримують набагато більше замовлень, ніж зазвичай, а виробництву та логістиці складно швидко відреагувати на такий стрибок. У результаті самі покупці створюють ажіотаж, після якого бачать порожні полиці та сприймають це як дефіцит.
Марчук наголосив, що не варто створювати штучний дефіцит і додатково підсилювати паніку. За його словами, якщо є побоювання щодо перебоїв із постачанням, достатньо зробити запас продуктів на два-три тижні.
Чи буде голод в Україні найближчим часом
Отже, економісти сходяться на тому, що говорити про голод в Україні через російські удари підстав немає.
Україна виробляє значні обсяги аграрної продукції, які перевищують внутрішні потреби за низкою ключових позицій. Основний ризик зараз пов’язаний із логістикою, зберіганням та постачанням.
Для споживачів це означає, що окремі товари можуть ставати дорожчими, асортимент у магазинах скорочуватися, а частина продукції може тимчасово зникати з продажу.
Найгостріше ці проблеми відчуватимуться у регіонах, де російські атаки безпосередньо пошкоджують торговельну та складську інфраструктуру.
Чи буде голод в Україні після війни
За словами Олега Пендзина, робити прогноз на період після завершення війни поки зарано. Подальша ситуація залежатиме від того, коли саме закінчаться бойові дії, якою буде ця зима та наскільки успішно аграрії зможуть провести наступну посівну кампанію і зібрати врожай.
Важливим фактором стане й те, чи збережеться достатня активність сільськогосподарських виробників наступного року. Саме обсяги виробництва та врожай значною мірою визначатимуть ситуацію з продовольством після війни.
