Мобілізація і міграція: чому виник кадровий голод і що зміниться після війни

жінка

getty images

Мобілізація та міграційні процеси є ключовими причинами нестачі кваліфікованих працівників у співвідношенні 67 і 54% відповідно, що підтвердили українські роботодавці.

Причини нестачі кваліфікованих працівників

Згідно з результатами опитування Міністерства економіки України, роботодавці назвали серед негативних чинників, які впливають на нестачу робочої сили, неконкурентну заробітну плату (36%) і внутрішню міграцію (21%).

Близько 58% респондентів заявили, що нагальною проблемою бізнесу є пошук кваліфікованих працівників. Серед інших труднощів – потреба в зовнішньому фінансуванні (42%), безпековий ризик (40%), конкуренція (25%) і ланцюжки постачання (24%).

За даними опитування, 41% роботодавців заявили, що чисельність колективу після початку повномасштабної війни залишилася на тому самому рівні, в 5% – збільшилася у межах 20%, у 3% – понад 20%, у 19% – відтік кадрів до 20%, у 17% – від 20 до 50%, у 15% – понад 50%.

Водночас переважна кількість українських роботодавців вважає, що до повномасштабного вторгнення Росії не було нестачі кваліфікованих кадрів.

Читайте також
Чи можна влаштуватися на роботу без військового квитка: відповідь юриста

Яка може бути ситуація з кадрами після закінчення війни

В опитуванні йдеться, що 6% респондентів очікують погіршення ситуації на ринку праці після закінчення війни Росії проти України. Ще 24% переконані, що не буде нестачі кадрів.

Близько 22% роботодавців вважають: ситуація буде непростою, але кращою, ніж на сьогодні. А 18% припускають, що ситуація буде аналогічною тій, що є на цей момент.

Представники бізнесу можуть боротися з кадровим голодом, співпрацюючи з агентами працевлаштування (36%), підвищуючи заробітну плату (31%) і навчаючи необхідних працівників (22%).

Ще 11% опитаних довелося відмовитися від скорочення виробництва продукції або послуг, щоб усунути нестачу робочої сили.

В опитуванні взяли участь 3 175 респондентів з усіх регіонів України. Зокрема, з Донецької – 15%, Чернігівської – 9%, Івано-Франківської – 7%, Київської областей – 7%, столиці – 8%.

Як зазначено в результатах, близько 16% ведуть роботу в сільському господарстві, 15% – в оптовій і роздрібній торгівлі, 10% – в переробній промисловості, 9% – у галузі охорони здоров’я, 9% – у сфері навчання, 15% – інші види послуг.

Більшість опитаних компаній, тобто 88%, мають у штаті менш ніж 200 працівників. Близько 94% роботодавців не мають іноземного капіталу. Водночас 77% респондентів – без досвіду роботи з іноземними підприємствами.

Читайте також
Бронювання працівників підприємств ОПК 2024: основні критерії та перелік документів
Юлія Захарченко редакторка стрічки
Категорії: Економіка