25 червня Кабмін схвалив зміни до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Основне нововведення – обов’язкове впровадження звітності з розвитку для окремих типів підприємств.
Про зміни у законі про бухгалтерський облік ми поговорили з керуючою партнеркою юридичної компанії GLS Ольгою Черевко.
Закон про бухгалтерський облік: зміни у звітності
Серед нововведень – введення обов’язкової звітності з розвитку. Вперше на рівні закону передбачено, що деякі підприємства повинні будуть формувати, подавати й оприлюднювати звітність щодо сталого розвитку.
Вона міститиме дані про вплив компаній на довкілля, соціальну сферу, трудові відносини, права людини, антикорупційні заходи, а також про те, як ці фактори впливають на діяльність компанії.
Звіти подаватимуться за європейськими стандартами (ESRS) як окремий розділ звіту з управління та у форматі, що відповідає вимогам.
Під дію нових вимог підпадають:
- великі компанії та материнські компанії великих груп;
- середні й малі підприємства, чиї цінні папери є на ринку капіталу.
Графік поетапного запровадження:
- 2028 рік — великі підприємства з понад 500 працівниками;
- 2029 рік — інші великі підприємства та материнські компанії великих груп;
- 2030 рік — середні та малі публічні компанії.
Запровадження цієї звітності допоможе українським компаніям підлаштуватися до європейських вимог.
Закон про бухгалтерський облік: що зміниться у критеріях класифікації підприємств
Ольга Черевко говорить, що змінено критерії, за якими підприємства поділяються на мікро-, малі, середні та великі. Це допоможе точніше визначати обсяг обов’язків зі звітування, зважаючи на масштаби бізнесу.
– У перспективі ці зміни зроблять бізнес-середовище більш прозорим, але вже зараз компаніям варто оцінити, як вони вплинуть саме на їхню діяльність, і завчасно підготуватися, – зазначає правчиня.
Зміни до Закону про бухгалтерський облік передбачають перехід держпідприємств на міжнародні стандарти.
Підприємства державної форми власності, а також ті, де понад 50% акцій належить державі, повинні будуть вести облік за Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) і складати звіт про управління.
Що зміниться для підприємств: думка правників
За словами юристки, схвалені зміни мають на меті гармонізувати українське законодавство з вимогами ЄС, зокрема у частині корпоративної звітності та сталого розвитку.
– Ключовою новацією є впровадження обов’язкової нефінансової звітності — компанії поступово зобов’яжуть звітувати про вплив своєї діяльності на довкілля, соціальну сферу, права працівників і боротьбу з корупцією, – зазначила Ольга Черевко.
На думку юристки, це вимагатиме від бізнесу — особливо великого — перегляду внутрішніх процесів, залучення фахівців та підготовки до аудиту таких звітів. Водночас прозора звітність може стати перевагою: вона підвищує довіру інвесторів і полегшує доступ до міжнародних ринків капіталу.
