Згідно з останніми даними НБУ, у червні дефіцит зовнішньої торгівлі України сягнув рекордного рівня — 5,07 мільярда доларів. Це означає, що обсяг імпорту перевищив експорт саме на таку суму.
Про дефіцит зовнішньої торгівлі України та чим загрожує це звичайним українцям, ми поговорили з економістом Олегом Пендзиним.
Дефіцит зовнішньої торгівлі України: що означає
Дефіцит зовнішньої торгівлі України означає, що країна купує за кордоном більше товарів і послуг, ніж продає. Тобто імпорт перевищує експорт, і через це в економіці утворюється своєрідний дисбаланс, адже витрачається більше грошей, ніж надходить від продажу українських товарів за кордон.
Цьому є кілька пояснень: українці більше споживають імпортних товарів і є зменшення обсягів експорту.
Дефіцит зовнішньої торгівлі не завжди є чимось негативним, але якщо він тривалий і великий, то це може створювати ризики для економіки, особливо коли не вистачає інших джерел надходження валюти, таких як міжнародна допомога, інвестиції чи перекази від українців з-за кордону.
Дефіцит зовнішньої торгівлі України: ризики
Дефіцит зовнішньої торгівлі України створює низку ризиків для економіки країни. Основна загроза полягає в тому, що коли імпорт значно перевищує експорт, це призводить до нестачі валюти, необхідної для покриття зовнішніх зобов’язань.
Така ситуація може:
- послаблювати національну валюту,
- спричиняти зниження золотовалютних резервів,
- підвищувати залежність від зовнішніх кредитів та допомоги.
Ба більше, тривалий дефіцит свідчить про структурні проблеми в економіці. Йдеться про недостатній розвиток конкурентоспроможних галузей, високу залежність від імпорту сировини чи готової продукції. Це знижує економічну стійкість і підвищує вразливість до зовнішніх шоків.
Дефіцит зовнішньої торгівлі України: наслідки
Попри те, що дефіцит зовнішньої торгівлі України товарами зріс, економіст Олег Пендзин радить не панікувати.
За словами економіста, Україна майже завжди купувала за кордоном більше товарів і послуг, ніж продавала. Саме тому держава регулярно покривала дефіцит бюджету за рахунок зовнішніх запозичень — інакших джерел надходження валюти просто не було. У такий спосіб компенсувалося і від’ємне сальдо торговельного балансу, тобто перевищення імпорту над експортом.
На його думку, не варто надмірно реагувати на червневий дефіцит у понад 5 мільярдів доларів. Це звична ситуація для України, адже профіциту зовнішньої торгівлі фактично ніколи не було. Різницю між обсягами купленого й проданого традиційно покривали зовнішніми позиками, що, відповідно, і призводило до зростання зовнішнього боргу.
Поточний торговельний дисбаланс, за словами економіста, не є чимось дивним у контексті війни. Україна вимушена купувати воєнну техніку за кордоном, а для цього потрібна валюта. Є певний дефіцит товарів в Україні, адже з початком повномасштабного вторгнення суттєво змінився попит на окрему продукцію, яку раніше майже не купували.
– До активної фази бойових дій Україна традиційно експортувала сіль. Сьогодні ж цю продукцію доводиться імпортувати. І така ситуація не поодинока, адже чимало товарів раніше вироблялися в країні, а тепер імпортуються, – зазначив економіст.
Поки Україна отримує макрофінансову допомогу у валюті, серйозних загроз немає. Золотовалютні резерви поповнюються за рахунок зовнішнього фінансування, зокрема від країн Європейського Союзу.
Проблема, на думку Пендзина, полягає в іншому. Обсяги цієї підтримки можуть суттєво зменшитися, щойно бойові дії припиняться або буде оголошено навіть умовне перемир’я.
– Нинішній дефіцит зовнішньої торгівлі не критичний і не повинен викликати паніки. Поки торговельний дисбаланс перекривається зовнішньою допомогою, ситуація залишається контрольованою. Але в довгостроковій перспективі Україні необхідно поступово скорочувати від’ємне сальдо торговельного балансу. Інакше країна може зіткнутися з ризиками нестачі валюти для закупівлі імпортних товарів, що потенційно стане серйозною економічною проблемою, – вважає Пендзин.
Але це не є найнагальнішим викликом у період активної фази війни.
Щодо зовнішньої торгівлі агропродукцією, економіст зазначив, що Україна досить спокійно вийшла з ситуації, спричиненої скасуванням торговельного безвізу з ЄС. Це стало можливим завдяки відновленню звичних ринків збуту зерна у країнах Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Китаї.
Раніше, за наявності безвізового режиму торгівлі, значна частина аграрної продукції продавалась саме в Європу як на преміальний ринок. Тепер же Україна повертається до традиційних напрямків експорту. Водночас обсяги експорту зернових зменшилися.
– У 2024 році фізично зібрано менше врожаю, отже частину продукції довелося залишити всередині країни, що вплинуло на загальні експортні показники. Протягом останніх місяців продавалися залишки попереднього врожаю, тож валютні надходження з агросектору були нижчими, – зазначив експерт.
Ситуація може покращитися після початку активного експорту цьогорічного врожаю, і саме від обсягів зібраного зерна залежатимуть майбутні показники торговельного балансу.
