Власники 99,06% ВВП-варантів, що перебували в обігу на загальну суму $2,635 млрд, погодилися на їх повний обмін на звичайні єврооблігації України.
Про це повідомляється у біржовому повідомленні України, оприлюдненому 18 грудня, пише Bloomberg.
Рішення про обмін ВВП-варантів та позиція уряду
– Ця транзакція посилить подальші кроки держави зі зміцнення макроекономічної стабільності та стійкості державного боргу, дозволивши уникнути значних виплат у період післявоєнної відбудови й зберегти ресурси, необхідні для фінансування оборони країни в умовах повномасштабного вторгнення Росії, – прокоментувало такий результат Міністерство фінансів.
Згідно з умовами обміну, держава конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП-варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році із коефіцієнтом 1,34 на суму близько $3 млрд 497,67 млн.
Невелика частина буде обміняна на випущені під час минулорічної реструктуризації єврооблігацій облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на суму по $16,91 млн.
Базові умови угоди передбачають, що 45% основної суми нових єврооблігацій С буде погашено 1 лютого 2030 року та ще 45% – 1 лютого 2031 року, тоді як решта 10% підлягатиме погашенню 1 лютого 2032 року.
Відсоткова ставка за цими паперами становитиме 4% річних з моменту розміщення до 1 лютого 2027 року, зросте до 5,5% до 1 серпня 2029 року та сягне 7,25% річних у період, що залишиться до дати погашення.
Окрім цього, Україна передбачила виплату грошової винагороди за обмін у розмірі до 7%.
У постанові Кабінету міністрів щодо умов реструктуризації зазначалося, що плата за обмін не перевищить $52,7 млн, тоді як загальний обсяг виплат, що включає плату за згоду та плату за результат, становитиме $129,56 млн.
У межах транзакції держава також анулює ВВП-варанти на суму $604,26 млн, які перебували у її власності.
Водночас ВВП-варанти на $43,84 млн, що належать НБУ, братимуть участь в обміні. Таким чином Україна повністю виводить цей фінансовий інструмент з обігу.
Фінансові ризики ВВП-варантів і ефект реструктуризації
За оцінками Мінфіна, без проведення реструктуризації сукупні виплати за ВВП-варантами у 2025–2041 роках могли б сягнути від $6 млрд до $20 млрд залежно від темпів економічного зростання у період відновлення.
Така значна волатильність пояснюється природою цього інструменту: після 2025 року виплати є необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП без захисту від ризику економічних спадів, після яких можливе різке відновлення з виплатами, що не відповідають реальному стану економіки.
Виплати за ВВП-варантами мали здійснюватися у разі, якщо річне зростання реального ВВП перевищує 3%, та розраховувалися як 15% від зростання ВВП у діапазоні між 3% і 4% і 40% від зростання реального ВВП понад 4%.
ВВП України скоротився майже на 30% у 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії. У 2023 році економіка зросла на 5,3%, що призвело до вимоги здійснити виплату за ВВП-варантами на суму $643 млн, попри відсутність реального покращення економічної ситуації.
Цю вимогу було повністю погашено в межах нинішньої транзакції.
– Ця реструктуризація дозволить Україні заощадити мільярди доларів потенційних виплат у період післявоєнного відновлення. Конвертація ВВП-варантів у стандартні боргові інструменти з механізмом агрегування забезпечує прогнозованість та зменшує довгострокову волатильність державних фінансів. Ми виводимо з обігу токсичний інструмент, який становив серйозний фіскальний ризик для України та міг поставити під загрозу наше відновлення й відбудову, – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.
За його словами, завершення угоди з реструктуризації ВВП-варантів сприятиме досягненню боргових показників, визначених програмою Міжнародного валютного фонду, та відповідає очікуванням двосторонніх партнерів України, зокрема Групи офіційних кредиторів.
– Завдяки позитивному результату голосування за пропозицію України, оголошену 1 грудня, процес реструктуризації тепер переходить до етапу розрахунків, які відбудуться у найближчі дні та завершаться до кінця поточного року, – додав урядовий уповноважений з управління державним боргом Юрій Буца.
