Рада у першому читанні ухвалила новий Митний кодекс: що він передбачає

верховна рада

Фото: УНІАН

Верховна Рада України у першому читанні підтримала законопроєкт № 15450, який передбачає ухвалення нового Митного кодексу України.

За документ проголосував 261 народний депутат

Рада підтримала законопроєкт № 15450

Новий Кодекс має стати важливим кроком у наближенні українського митного законодавства до норм Європейського Союзу та просуванні України на шляху до членства в ЄС.

– Ухвалення нового Митного кодексу України є необхідною умовою для переговорного розділу 29 Митний союз і наближення України до членства в ЄС.

Запропоновані в документі єдині митні правила передбачають прозорість процедур для бізнесу, а для економіки – відкриття нових можливостей щодо експорту, залучення інвестицій та інтеграцію в європейські ланцюги постачань, – наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

Крім того, ухвалення Кодексу є однією з умов отримання макрофінансової допомоги в межах Ukraine Support Loan. Йдеться про можливість залучити до державного бюджету 1,5 млрд євро для фінансування ключових видатків.

Що передбачає новий Митний кодекс:

Європейські правила та термінологія. Україна переходить на митну термінологію ЄС, систему авторизацій і митних процедур, а також європейські підходи до декларування, прийняття рішень, визначення митного боргу, гарантій і звільнення від сплати мита.

Збереження чинних авторизацій для бізнесу. Безстрокові дозволи продовжать діяти, а строкові залишатимуться чинними до завершення їхнього терміну.

Підприємства зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) збережуть свої переваги, зокрема спрощений контроль і пріоритетне митне оформлення. У перспективі передбачається взаємне визнання статусу АЕО з іншими країнами.

Право бути почутим. Бізнес отримає можливість аргументувати заявлену митну вартість до того, як митниця ухвалить остаточне рішення. Очікується, що такий механізм допоможе скоротити кількість спорів, які доходять до суду.

Цифровізація митних процедур. Обмін інформацією між підприємцями та митницею здійснюватиметься через електронне “єдине вікно”. Необхідні дозвільні документи від інших державних органів надходитимуть до системи автоматично.

Це має скоротити паперовий документообіг, кількість особистих звернень до митниці та мінімізувати корупційні ризики.

Зрозумілий механізм оскарження. Встановлюється чітка процедура оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів: спочатку — до органу вищого рівня, а за необхідності — до суду. Механізм буде узгоджений із Законом України «Про адміністративну процедуру».

Збереження митних пільг. Чинні пільги зі сплати ввізного мита залишаються, зокрема для потреб оборони, енергетики та гуманітарної допомоги. Під час воєнного стану та протягом року після його завершення також зберігатимуться чинні пороги безмитного ввезення товарів у багажі громадян: до 500 євро та 50 кг при перетині кордону наземним транспортом і до 1000 євро та 50 кг — авіатранспортом.

Нові повноваження митниці. Законопроєкт передбачає можливість надання митним органам оперативно-розшукових і слідчих функцій — така практика вже застосовується у більшості країн ЄС.

Водночас ці положення не запрацюють автоматично після ухвалення Кодексу. Межі та критерії відповідних повноважень мають бути окремо визначені змінами до Кримінального процесуального кодексу та інших законів після консультацій із прокуратурою, бізнесом та експертною спільнотою.

Новий Митний кодекс має закласти основу для роботи української митниці за європейськими правилами, зробити процедури більш цифровими та передбачуваними для бізнесу й наблизити Україну до повноцінної інтеграції в митний простір ЄС.

Читайте також
Петиція щодо нового Цивільного кодексу: Зеленський просить Стефанчука опрацювати пропозиції
Ангеліна Малиновська редакторка стрічки
Категорії: Економіка