У генеральному штабі ЗСУ спеціальним відео привітали старшого лейтенанта Володимира Чорного, який нині командує ротою однієї з частин десантно-штурмових військ ЗСУ, із присвоєнням звання героя України.
Завдяки вмілим діям воїна-десантника під час бою за місто-герой Волноваху було знищено близько півсотні живої сили противника, танк Т-72 та взято в полон п’ятьох російських загарбників.
Повітряні сили ЗСУ протягом доби знищили три літаки російських окупантів і, щонайменше, п’ять крилатих ворожих ракет.
Від угруповання Обֹ’єднаних сил є інформація про збиття трьох безпілотників типу Орлан-10 та ураження вертольота окупантів на стоянці.
Успішно відпрацювала й ударна авіація Повітряних сил, яка під прикриттям винищувачів завдала ракетно-бомбових ударів по колонах техніки, скупченню військ та логістиці ворога.
Із початку повномасштабної війни в Україні загинули 136 дітей. Поранення різного ступеня тяжкості дістали 199 неповнолітніх.
Найбільше постраждало дітей у:
- Київській області – 64,
- Харківській області – 44,
- Донецькій області – 50,
- Чернігівській області – 38,
- Миколаївській області – 28,
- Луганській області – 25,
- Запорізькій області – 17,
- Херсонській області – 20,
- Києві – 16,
- Житомирській області – 15,
- Сумській області – 14.
Розвідка Міноборони Великої Британії Російські заявляє, що російські військові не мають бажання брати участь у широкомасштабних піхотних операціях в містах.
За інформацією британської розвідки, загарбники, очевидно, вважають за краще вдаватися до невибіркового повітряного та артилерійського бомбардування, щоб деморалізувати сили оборони.
Тому Росія, імовірно, продовжить використовувати свою потужну вогневу міць у містах, оскільки прагне обмежити свої значні втрати ціною подальших втрат серед цивільного населення.
Так, військові РФ нині атакують Харків, Чернігів та Маріуполь.
Російські військові викрали старосту села Мотижин Київської області Ольгу Сухенко, її чоловіка та сина, повідомляють в обласній раді.
Забрали загарбники також автомобіль родини Toyota Avensis.
Родичі сім’ї старости села не знають, де перебувають нині Сухенки, бо зв’язку з ними немає.