Їм не вистачає грошей на зарплату. Аби заощадити, врізають плату та відправляють у відпустки за власний рахунок.
У деяких школах кожному вчителю вже недодають від двохсот до семисот гривень. Загалом освітній галузі міста бракує майже 30 мільйонів гривень.
«Якщо вони не отримають зарплату в перший місяць, то буде біда, в другий місяць – трагедія, в третій місяць – катастрофа, а в четвертий – крах освіти міста Луцька», – каже голова тимчасової комісії з питань фінансування освіти Андрій Осіпов.
Педагоги обурені – врізати й без того мізерну зарплату вже немає куди. Аби не вдаватися до радикальних дій і не скорочувати вчителів, директори шкіл думають, на чому заощадити.
Коштів не вистачає і на медицину – держава недодала Луцьку майже 20 мільйонів гривень. Половина суми мала йти на зарплату лікарям. Таких грошей у місцевому бюджеті немає. Звільняти освітян і медиків місцеві чиновники заборонили. Влада всілякими способами згладжує ситуацію, аби вона не переросла в масові протести.
«Ми виділили 16 мільйонів на освіту зі свого бюджету, ми виділили 2 мільйони на медицину зі своїх власних коштів. Хоча ми могли б ті кошти спрямувати на ремонт матеріально-технічної бази, ну але нажаль ми віддали їх на зарплату», – говорить міський голова Луцька Микола Романюк.
Керівництво міста й депутати звернулися до Президента й уряду. Відповідальність лежить саме на їхніх плечах, впевнені лучани. Адже фінансувати важливі галузі мусить держава. Ігнорування ж проблеми може призвести до занепаду освіти й медицини не лише в Луцьку, а й в Україні загалом.//Катерина Вознюк, «ФАКТИ», ICTV
