Ринок праці сьогодні переживає глибоку кризу. Для України вона не перша. Така ж була у 2008 році, коли ми з усім світом долали фінансовий занепад, потім була криза після Майдану 2014-2015 років.
І от тільки-но ринок почав оговтуватися і зарплати почали доходити до рівня докризового, як нас наздогнала криза Covid-19 і тепер воєнна.
За словами керівниці експертно-аналітичного центру сервісу з пошуку роботи grc.ua Руслани Березівської, нині можна говорити, що ринок праці потроху оживає, він пройшов нульову позначку, яка була на початку війни.
– Тоді було дуже страшно, тому що всі переймалися лише власною безпекою і безпекою своїх виробничих потужностей, якщо говорити про компанії роботодавців. Тоді робота була не пріоритетним питанням. Ніхто не займався ані пошуком роботи, ані розміщенням вакансій. Ринок праці фактично впав до нуля, – каже вона.
За даними аналітиків, за півтора тижня після 24 лютого почали з’являтися перші нові вакансії. Насамперед, від волонтерських організацій. Потім оговталися і почали підшуковувати персонал підприємства критичної інфраструктури, продуктовий ритейл, оборонна промисловість.
Станом на зараз вакансій у 4,5 раза менше, аніж було до початку повномасштабного вторгнення, що досить мало. Але багато українців втратили роботу, тому є актуальність пошуку роботи.
– Активність зростає шаленими темпами, щотижня додається 10% нових пошукачів, які реєструються на сайті, створюють та оновлюють резюме. Збільшується тривалість сеансу, коли пошукач заходить на сайт, продивляється всі вакансії і відгукується, – наголосила Березівська.
Нині на ринку понад 33 тис. вакансій, в березні було – 6 тис., а до війни – на рівні 100 тис. Такі дані порталу з пошуку роботи Work.ua. Але кількість вакансій зростає.
До війни був дефіцит кадрів. А зараз – дефіцит робочих місць
Руслана Березівська стверджує, що до війни ринок праці був ринком пошукача, тому що був дефіцит кадрів, була можливість вибору, пошукачі диктували свої умови, компанії боролися за найкращі кадри.
Пошукачі знали, що можна розмістити своє резюме і чекати, що роботодавці самі тебе знайдуть. Тепер вони розуміють, щоб знайти роботу або підробіток, потрібно проявляти дуже велику активність: проаналізувати ринок, довести власну кваліфікацію до відповідного рівня, тобто підвищити свою конкурентоздатність, привести своє резюме до певного формату, аби продати себе як спеціаліста. Тим паче конкуренція дуже зросла.
Піар-директор Work.ua Максим Пилипенко каже, що кількість відгуків на вакансії зросла в 4-5 разів. На одну вакансію можуть претендувати до 100 кандидатів.
– Треба розуміти, що пошук вакансій став довшим. Якщо раніше достатньо було відгукнутися на приблизно п’ять вакансій, то зараз треба зробити 20-30 відгуків, щоб дійти до співбесіди. Цей ефект конкуренції і черги на вакансії треба розуміти і приймати, треба діяти рішуче і швидко реагувати на вакансії, – зазначив Пилипенко.
Судячи з кількості вакансій, здається, що роботи немає, але вона є, зазначають експерти у сфері ринку праці. Однак варто дуже постаратися. Насамперед оперативно реагувати на вакансії. Немає гарантії, що хто перший відгукнеться, той і отримає роботу, але все ж це важливий фактор.
– Пошук роботи – це також робота. Зараз потрібно також підвищувати свою кваліфікацію. Конкуренція не тільки серед пошукачів, а й між їхніми знаннями. Окремо скажу про англійську мову. Її треба підтягувати незалежно від того, яка професія, – підкреслив він.
Пошук роботи дуже ускладнився
Березівська стверджує, що збільшився термін пошуку – загалом в кризовий період він становив від пів року до року.
Пошукачі, зіштовхуючись із проблемами під час працевлаштування, готові знижувати свої зарплатні побажання. Тобто з роботою і з ринком праці все не так приємно, як хотілося б.
Оскільки є великий попит на роботу, активізуються шахраї, і тут не потрібно кидати все і гнатися за вакансією, де за дві години на день вам обіцяють захмарну суму. Найімовірніше, це шахрайство.
– Важливо знати, що шукати роботу треба на перевірених джерелах: джоб-порталах, де можна відгуки почитати на роботодавця. Також треба створити резюме, в інтернеті є багато відеороликів, де пояснюють, як його правильно оформити, щоб зацікавити рекрутера.
Треба постійно відправляти багато відгуків. Проходити співбесіди, користуватися можливостями, де є навчання чи стажування. Пам’ятати, що кожен крок робить вас ближчим до мети, – радить Максим Пилипенко.
Водночас більше роботи зараз на Заході України, куди переїхало багато підприємств і де фактично не припиняли свою роботу місцеві підприємства. Так, у Львівському регіоні – 1-4 людини на робоче місце, а от у Харківському регіоні 14 людей претендує на одне робоче місце.
Київ традиційно був лідером за розміром зарплат та за вибором, але втратив свою позицію, тому що почав відновлюватися лише у квітні. І от хоч тепер знову повернувся в лідерство, але тут конкуренція не найвища – 9,5 осіб на одне робоче місце.
Скоротилася зарплата, яку готові платити компанії
Пилипенко розповів, що середня зарплата, яку зараз готові платити роботодавці – 13 700 грн. Середня зарплата, якої бажають пошукачі, бо вказують її у своїх резюме – 15 300 грн. Якщо порівняти з рівнем зарплати до 24 лютого, то приблизно на 10% менше готові платити роботодавці.
Якщо поглянути на співвідношення зарплата-регіон, то, наприклад, середня зарплата в Києві – це 18 тис., у Дніпрі, Львові, Одесі, Харкові – 15 тис., у Чернівцях, Черкасах, Хмельницькому, Рівному – 13 тис. грн. Але це приблизна середня зарплата, яка може коливатися.
Крім того, Факти ICTV підготували матеріал про те, де знайти роботу в Україні.