Невидані дипломи – таку назву має проєкт пам’яті студентів, життя яких забрала війна. Хтось пішов воювати, хтось загинув у власному домі, у який влучила російська ракета. Їхні історії розповідають в університетах по всьому світу.
Організатори проєкту – їхні однолітки, які хочуть, щоб світ не забував про Україну. Відбулося 70 виставок, на яких зібрали 15 тис. канадських доларів для підтримки бійців на фронті.
Загалом зібрано 36 історій. Одна з них – про Дмитра Євдокимова. У музеї Національного університету ім. Т. Шевченка – його особисті речі. Поруч із книгою – годинник, який носив, зокрема, і на фронті. Він вчився на історичному. Принциповий, розумний, лідер. Коли ворог вторгся в Україну – пішов її захищати.
Він не одразу сказав про це близьким, заспокоював, що знаходиться у теробороні. А насправді був у самому пеклі під Ізюмом. Разом із бійцями 95 бригади стримував ворога там і дуже просив родину виїхати з окупованого Тростянця.
Він загинув за три дні після того, як місто звільнили. Його фото та речі і досі у меморіалі Шевченкового вишу. А ще про солдата-воїна розповідають у десятках університетів за кордоном.