Майбутнє вирішується в Україні – назва цьогорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії. До Києва вихідними з’їхалися світові лідери: політики, бізнесмени, економісти, історики, філософи та активісти. На два дні вони поринули у дискусії про те, якою має бути перемога України і як її пришвидшити. Основні критерії перемоги: без поступок територією, повернення полонених та викрадених дітей, засудження воєнних злочинців та членство в ЄС та НАТО.
Завершення війни залежить не лише від України, а й від того, наскільки довго втримається світ на боці добра і моральних цінностей, за які борються українці, заявив президент Зеленський. На його думку, російське вторгнення змінило образ України для світу від держави, що захищається, до держави – символу свободи, унікального морального простору, де щодня обирають гідне життя. Він простягається від наших окопів на Сході до дискусій у високих політичних кабінетах світу.
– Це простір між нашим українським народом, який захищає державу й життя, і тими у світі, хто посилює нас своєю зброєю, своїми санкціями проти Росії, своїм лідерством, яке консолідує інших. Це простір, початок якого – за кермом евакуаційних машин українських бойових медиків, які вивозять поранених воїнів із поля бою, і який закінчується екранами ґаджетів у руках людей, які бачать щось про Україну й у цей момент обирають, яке інтерв’ю додивитися, який твіт лайкнути, якою новиною поділитися, який донат зробити, – сказав президент України.
Саме в цьому просторі народжується майбутнє. Світ не до кінця усвідомлює вплив завершення війни в Україні на міжнародний порядок. Засновник Ялтинської Європейської Стратегії Віктор Пінчук переконаний – кінець війни матиме глобальне значення.
– У світі є два політичні табори: демократичний та автократичний – і вони перебувають у серйозному конфлікті. Ми не знаємо, хто переможе — у цій кімнаті ми всі підтримуємо демократію, очікуємо і віримо, що за нею перемога, але для решти світу це неочевидно. Те, як закінчиться ця війна, матиме наслідки для того, куди вирішать піти мільярди людей: чи вони підуть із Росією і Китаєм, чи стануть на бік США, Європи та Заходу, – заявив Віктор Пінчук.
Поділяє цю думку відомий політолог і філософ Френсіс Фукуяма.
– Усі економічні країни-гіганти відчують наслідки війни, а загарбницькі апетити імперіалістичної Росії ростимуть, особливо якщо Україна програє або поступиться територіями. Фукуяма спрогнозував, хто наступний. Грузія, Молдова і Казахстан – кожна з цих країн зазнає негайного впливу у випадку, якщо Росія переможе, втримається, зможе залишити за собою захоплені українські території, – сказав філософ.
Фукуяма безапеляційний: вся увага – до фронту, всі зусилля – на перемогу.
– Люди зараз помилково вважають, що військовий результат залежить від політики. Вже все навпаки. Нині світова політика залежить від результату війни в Україні. Будуть масштабні наслідки від того, чи відновить Україна контроль на Півдні країни, чи поверне собі повноцінний вихід у Чорне море, чи поверне Крим, – наголосив Фукуяма.
Досягти перемоги українська армія зможе лише спільно із Заходом та його готовністю захищати Україну до останнього російського солдата на нашій землі, каже колишній британський прем’єр Борис Джонсон. Він скептичний щодо миру в Україні, доки Путін при владі. Найкращі гарантії для нашої держави – членство в НАТО. Він нагадав, як світ боявся спровокувати диктатора Путіна українським вступом у блок. Утім, кривавий наступ таки відбувся.
– Я вважаю, Україна може виграти досить швидко. І що на це суттєво вплине – це членство в НАТО. Навіть зараз Україна суттєво прогресує на фронті. Я хоч і не військовий, але усвідомлюю, яких успіхів досягає ваша армія. Українці героїчно борються, повертають собі землю метр за метром. Росіяни не вміють так воювати, як ви, вони ж не вірять у те, за що прийшли на вашу землю. Вони просто бояться командирів, бояться сісти за ґрати абощо, їм не збагненні та віра і мотивація, які є в українських солдатів, – сказав Борис Джонсон.
І поки питання з НАТО систематично відтягується, є речі, які відкладати не можна – постачання зброї. До цього міжнародних гостей закликав новопризначений міністр оборони Рустем Умєров. Більше зброї – більше збережених життів.
– Найбільшим пріоритетом для нас є наші військові, їхні життя, безпека й гідність. Ми маємо започаткувати нову філософію ставлення до військових і зробити все можливе і навіть неможливе, аби наші військові були забезпечені всім необхідним: зброєю, оснащенням, формою, їжею, засобами захисту, медичним обслуговуванням, освітою, підготовкою і всім іншим. Наступний пріоритет – озброєння, – заявив міністр оборони України Рустем Умєров.
Про відчутний брак зброї говорять і українські воїни. Вони сміливі, вмотивовані, усвідомлюють, чому на фронті. Але ціна відваги занадто висока. Їхні виступи не залишили байдужими нікого.
– Багато людей немає в живих. Багато друзів я втратив. Ми повинні досягти мети: вільна Україна, зберегти нашу землю. Я не хочу, щоб мої діти й діти всіх присутніх бачили те, що бачили мої очі і очі тих героїчних людей, які сидять поруч зі мною, – сказав помічник начальника секції S-2, 25 окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ Денис Зайков.
– Перемога нам дасться високою ціною, і вона вимірюється людськими життями, про які ми читаємо в нашому некролозі щодня, – зауважила керівниця медичної служби УЛЬФ підрозділу Вовки да Вінчі Аліна Михайлова.
Чи не вперше на зустрічі YES піддали сумніву поняття Глобального Півдня. Це не клуб прихильників чи противників України, у кожної держави свій економічний інтерес, і Київ це має розуміти, як і те, що розраховувати ми можемо не лише на колективний Захід.
– Існує наратив, що решта світу, окрім Заходу, не підтримують Україну. Я думаю, це неправильно. Не слід занадто спрощувати складне. Ми розділяємо народи та їхні уряди. Якщо ви проведете опитування громадської думки в країнах, де уряди зазвичай схиляються до Росії, то побачите, що прості люди все одно на боці України, – сказала виконавча директорка Міжнародної кризової групи Комфорт Еро.
Війна в Україні розламала світ немов на два шматки, навіть тут, на конференції, де зібрались високопоставлені політики й філософи, відчувались поліфонія та різноголосся, однак загалом усе очевидно – на планеті йде велика битва між добром і злом. І Україна в цій війні на передовій.