Контрнаступ – це завжди багато поранених. Стабілізаційні пункти на Донеччині переповнені, з легкими й тяжкими пораненнями бійців звозять цілодобово.
Те, як медики себе опановують, швидко та організовано рятують бійців – вражає. Вони чітко розуміють, від якості наданої ними допомоги залежить подальше лікування, а подекуди й життя армійців.
Стабпункти розташовані близько до фронту, тому там надається тільки домедична допомога. Поранених бійців стабілізують, щоб вони доїхали до госпіталю, намагаючись зберегти умови “золотої години”.
Поняття “золотої години” у тактичній медицині – це перша година після поранення, упродовж якої мають розпочати надання кваліфікованої лікарської допомоги. Тоді шанси на порятунок найвищі.
Наступ для військових медиків – це не той контрнаступ, на який нині всі чекають. Вони точно знають, нам доведеться заплатити за звільнення кожного клаптика української землі, але інакше перемоги не досягти.