Театральний режисер Андрій Жолдак, який відомий своїми скандальними постановками, приїхав в Київ. Він не живе в Україні останні 15 років.
Після того, як йому заборонили показ вистави Ромео і Джульєтта і змусили звільнитися з посади художнього керівника Харківського театру Шевченка – він оселився в Німеччині.
Останні чотири роки Жолдак активно займається постановками опер в кращих театрах світу. Його радикальні інтерпретації класики отримали відзнаки міжнародної премії Opera Awards.
Нещодавно у Києві з аншлагом пройшов закритий творчий вечір режисера. Про що говорили, і чи є майбутнє в Жолдака на рідній Батьківщині – читайте далі у матеріалі.
– Я радий, що я в Києві і можу представити те, що робив останні роки у Франції, на Балканах, в Польщі, Сеулі, Токіо. Мене часто питають: Коли була остання прем’єра в Україні? Я кажу, що в 2010 році, і це шокує людей. В мене є запрошення на величезні фестивалі, а в Україні моя остання робота була у 2010 році, їм це тотально незрозуміло, – каже Андрій Жолдак.
Жолдака називають революціонером, режисером-провокатором, руйнівником всіх можливих канонів і традицій в театрі. Він виводив на сцену десятки оголених артистів, іноді глядачів до зали супроводжували санітари з собаками.
Класичних гольдонівських персонажів Андрій робить прибульцями та роботами. Гендерні кордони він руйнує, а ще майстерно відділяє голос від тіла. За що б не брався Жолдак, за Гамлета, Пані Боварі чи Анну Кареніну, його вистави – це завжди авторська індивідуальність.
– Ці тексти перетворюються в його свідомості на якісь метафізичні історії. Він дуже сильно відчуває сутність світу, драму світу, і при тому поєднює драматизм з великою красою. Це рідкісний дар, – каже театральний критик Сергій Васильєв.
Цього вечора зі сцени Андрій Жолдак розповідав про свої творчі плани і показував уривки вистав. Актори згадували, як нелегко але цікаво було з ним працювати. Приміром, Анатолій Хостікоєв кидав у режисера крісло, а одного разу дійшло до бійки.
– Була історія, коли він дуже хотів, щоб я зіграв Вершиніна у виставі Три сестри, а я в цей час готував іншу виставу. І ми з ним зчепилися в бійці по-справжньому, билися і ненавиділи один одного, а потім витерли кров і сказали: Якщо так вийшло, так мало бути. Він несподіваний, він шалений, – пригадав Анатолій Хостікоєв.
Ада Роговцева згадала, як за задумом Жолдака мала мити підземний перехід перед театром російської драми. Після такого режисерського ходу Жолдака не пустили навіть на прохідну.
Свого часу у співпраці режисеру відмовили Анатолій Соловʼяненко і Богдан Ступка. Однак тепер, коли Жолдак має в Європі контракти на п’ять років, українські митці хочуть бачити його вистави тут.
Режисер зізнався, що скучив, тому дуже хоче поставити виставу у Києві. Чи вистачить тепер сміливості українським театрам покликати Андрія Жолдака – покаже час.
