Президент США Дональд Трамп фактично виставляє жорстку умову союзникам ЄС: участь у розблокуванні Ормузької протоки на тлі конфлікту з Іраном або ризик ослаблення військової підтримки України.
Чи варто Україні серйозно сприймати такі заяви голови Штатів і чи може Трамп піти далі них, а також про реалістичність сигналів з боку президента США переглянути членство країни в НАТО – читайте у матеріалі далі.
Погрози Трампа щодо припинення військової підтримки України
Політолог Володимир Фесенко зазначає, що заяви Трампа не варто сприймати, як ті, що спрямовані саме на Україну, оскільки вони здебільшого є тиском на європейців.
Водночас, він згадує, як рік тому на деякий час Штати припиняли постачання зброї Україні, і навіть відмовляли у наданні супутникових розвідних даних. Але тоді вихід було знайдено шляхом переговорів та пошуку компромісів, наголошує Володимир Фесенко.
– Ми з такими погрозами, до речі, стикалися. Минулого року, коли починалася епопея з підготовкою, а потім підписанням ресурсної угоди з США, тоді на нас був шалений тиск. Нам навіть припиняли на певний час постачання зброї, навіть надання супутникових розвідданих.
Але ми вистояли, знайшли, як з американцями домовлятися, як шукати компроміси. Треба не вступати в полеміку, а треба вести рутинні, непрості, складні переговори, під час яких відстоювати і просувати свої позиції, – каже експерт.
Він зазначає, що останні заяви Трампа скоріше є тиском на європейців, а погрози припинити Україні постачання зброї, яку наша держава, до речі, не просто отримує, а купує – не що інше, як шантаж.
– Це був шантаж. Шантаж, до якого Трамп періодично схильний. І він багато кого намагається шантажувати, навіть партнерів, і в торгівельній політиці, і навіть в безпекових питаннях. А зараз він ще й роздратований ситуацією в Ірані, і своє роздратування, свій психологічний стан він намагається компенсувати через критичні зауваження, а іноді просто через негативну реакцію в бік партнерів з Європи, – додає політолог.
Тому цю погрозу не варто сприймати як ознаку реальної дії, каже експерт. Водночас він відзначає правильну реакцію європейців, на яких і спрямований тиск Трампа – демонстрація готовності домовлятися зі США та шукати й ухвалювати спільні рішення, а не просто виконувати накази голови Штатів.
Тому, на думку політолога, поки що ризики повного припинення постачання зброї для України вкрай малі, однак є інша загроза, зокрема дефіцит ракет до систем Patriot на тлі війни на Близькому Сході.
– Те, що зараз у районі Близького Сходу витрачається дуже багато ракет-перехоплювачів для систем ППО Patriot, і дефіцит цих ракет він уже відчувається, може призвести до того, що ми отримаємо менше цих ракет. Хоча США запевняють, що постачання продовжиться, але те, що цих ракет стане менше, на жаль, це зараз головний ризик, – каже Володимир Фесенко.
Заяви Трампа про можливий вихід США з НАТО
Такі розмови у Білому домі є одночасно і шантажем на тлі роздратування Дональда Трампа затягуванням військової операції США в Ірані, і системною кризою в НАТО, яка створює велику тріщину в Євроатлантичній солідарності та є викликом і для України також, каже політолог.
– Раніше це був скепсис, незадоволення, що американці витрачають багато грошей на НАТО, це не дає якоїсь віддачі. А зараз є і привід для такого роздратування, коли від скепсису Трамп переходить вже до дуже негативного ставлення до НАТО, – зауважує Володимир Фесенко та наводить приклад, коли країни НАТО відмовили американцям у використанні їхніх військових баз для перекидання ресурсів США в регіон Близького Сходу, там, де йде війна.
За його словами, хоча держави НАТО і не зобов’язані брати участь у війні США та Ізраїлю проти Ірану, оскільки про намір її почати їх навіть не сповістили, використання військових баз є питанням внутрішніх взаємин між країнами.
– І оце, на жаль, є ознакою великих проблем. Криза дійсно є. Я згоден з тими фахівцями, які кажуть, що зараз НАТО переживає найбільшу кризу за весь час свого існування. Але зміна ставлення США до НАТО почала відбуватися ще до війни проти Ірану, – каже політолог.
Він згадує лютий 2026 року, коли відбулась міністерська конференція НАТО. Тоді США чітко дали зрозуміти, що вимагають трансформації НАТО – Штати залишаються у військовому блоці, виступаючи головним гарантом ядерної стратегічної безпеки і ядерного стратегічного устримання РФ на європейському континенті, але не гарантом участі у звичайній війні конвенційними засобами.
– Я думаю, що цю кризу будуть розв’язувати, будуть, можливо, відновлювати взаємини всередині НАТО. Вийти з НАТО односібним рішенням Трампа неможливо. Є закон, який був ухвалений ще наприкінці 23-го року. Він зобов’язує президента США своє рішення про вихід з НАТО узгодити з Конгресом або Сенатом. На сьогодні це неможливо, – говорить Володимир Фесенко.
Але після проміжних виборів до Конгресу ситуація може змінитися, але і не на користь республіканців, додає політолог.
Водночас, на його думку, влітку під час саміту НАТО США будуть ставити питання про перегляд внутрішніх взаємин у Північно-Атлантичному Союзі, зокрема виносити на порядок денний з’ясування тих конкретних ситуацій, які стосуються використання військових баз і зобов’язань кожної сторони всередині НАТО.
– Точно можна сказати, що нинішня ситуація, скоріше за все, призведе до того, що американці будуть зменшувати рівень своїх зобов’язань всередині НАТО. Що не дуже добре, – говорить Володимир Фесенко.
І оскільки криза в НАТО є викликом і для України, наша країна підтримує тих європейських політиків, зокрема генсека військового блоку Марка Рютте, які прагнуть залагодити цю ситуацію та які будуть рятувати НАТО і участь США в Північно-Атлантичній Союзі.
Нагадаємо, що на початку квітня Дональд Трамп заявив, що Вашингтону “не треба було лізти в Україну”, та розкритикував надану допомогу, вкотре згадавши про $350 млрд.
Також, як писало видання The Telegraph, президент Штатів серйозно розглядає можливість перегляду або навіть виходу США з НАТО.
