Стволи.
Тоді як російські делегації країнами-вигнанцями носяться в спробі знайти більше снарядів для своєї артилерії, у них виникає інша проблема, на яку традиційно практично не звертають уваги за межами зони бойових дій. І проблема ця – стволи.
Річ у тім, що якщо у 2022 році у росіян тільки почала виникати проблема з надходженням у зону БД артилерії зі зношеними стволами і вона не так яскраво про себе говорила, як снарядний голод, то зараз ця проблема переростає в кризу.
На сьогодні російський ВПК зі шкіри геть лізе, щоб хоча б компенсувати в зоні БД втрати ствольної артилерії, не йдеться про те, щоб нарощувати і накопичувати її потенціал. Це, своєю чергою, змушує розконсервувати дедалі більше гаубиць буксируваного типу, що значно знижує мобільність артилерії і дальність ведення вогню. Але головне те, що знімається з консервації – це артилерія, у якої або повністю вироблений ресурс стволів ще за часів СРСР, або понад 50%.
Крім цього, не всі російські гаубиці і САУ перебували на зберіганні в задовільних умовах весь цей час, а тому, метал мав відповідний негативний зовнішній вплив десятиліттями.
Таким чином, гаубиці, що доставляються в зону БД, не застосовуються активно не тільки тому, що є дефіцит снарядів, а й тому, що їх не можуть навантажувати не те щоб понад норму, а й тому, що навіть мінімальний відстріл на добу відбувається під ризиком!
Але, що найцікавіше – розв’язувати цю проблему своїми силами РОВ (російські окупаційні війська, – Ред.) не зможуть, оскільки за десятиліття в Росії просто вимерло серійне виробництво стволів для артилерії. Виробництво стволів у Росії перетворилося на рідкісне явище одиничними екземплярами на місяць, тоді як потреба окупантів – це сотні одиниць на місяць! І якщо виробництво боєприпасів у Росії, певне, але є, щоб гарантовано давати 5 тис. пострілів на добу, то нових стволів за місяць і на артилерійський полк не вистачить.
Демілітаризація йде за планом.
Джерело: Олександр Коваленко