Батько українського футболіста Артема Довбика Олександр до ранку не міг отямитися від того, що завдяки його сину збірна України вперше увійшла до 1/4 Євро-2020.
Чоловік вже навіть не вірив, що син вийде на поле.
– Мріяв, щоб Андрій Шевченко (тренер збірної України з футболу, – Ред.) випустив його на поле бодай на одну хвилину. Коли вийшов Артем Бесєдін, зневірився. Думаю: Ну все. Потім Бесєдіна травмували. Міркую: Ну, ось шанс! Ні, знову розчарування, бо вийшов Циганков. Тьому випустили на останній овертайм замість Ярмоленка. Коли коментатор Віктор Вацко почав його хвалити, було приємно. Ну, а коли Артем забив, я вже нічого не чув і не бачив. Провалився, – переповідає, які емоції переповнювали минулої ночі, Олександр Довбик.
Батько футболіста зізнається, що не міг заснути до 6-ї ранку.
– Не міг повірити в те, що сталося. Жінка плакала так, що сльози котилися, немов горох. Я стрибав на радощах, кричав. Сусіди, мабуть, чули, але нічого не казали. Ніби на кілька хвилин випав із життя. Не міг повірити, що мій єдиний син так потішить усю Україну. Потім лежав, читав звіти. Під вікнами горлопанили щасливі уболівальники. Жінка заснула. Вона раніше здалася, – додає він.
За словами Олександра Довбика, першого м’яча Артемові в три роки купив дідусь Михайло.
– Він як того м’яча взяв, так ми його більше й не бачили! Його нічого в житті не цікавило, окрім футболу. Ні школа, ні книжки, ні фільми. Лише футбол, – пригадує Олександр Довбик.
Директор черкаської школи №2 Віталій Мельник, у якій навчався Артем, розповідає, що у день матчу України зі Швецією на Євро-2020 в учительській були розмови лише про футбол.
– Жінки казали: поки Шевченко нашого Довбика не випустить, діла не буде. Потім о третій ночі мені телефонували й кричали в слухавку: А що ми казали! – розповідає директор.
Очільник навчального закладу говорить, що з Артемом у школі не було жодних проблем: був тихим, спокійним та дуже вихованим.
– Дружина Артема Юлія навчалась із ним в одному класі. Вона була найкращою ученицею, активісткою, президентом школи. Тепер настав час прославити нас і самому Довбику, – каже Віталій Мельник.
Із своїм першим тренером Олексієм Блохою Артем познайомився поряд із їхнім гуртожитком.
– Я не знаю, хто кого знайшов: Артем його чи він Артема. І далі пішло – спортивна школа, черкаський Дніпро, Дніпро дніпровський, Данія. Здавалося, що в Данії в нього не вийшло, але знову покликали в Дніпро-1. Звідти Шевченко викликав до збірної, – переповідає батько Артема.
72-річний тренер зауважує: здається, що зустріч із Довбиком була, ніби вчора. Хлопчик був маленьким, худеньким, але з чоловічим характером.
– Тільки добряк він. Кажу: Ти ж великий, а даєш захисникам себе від м’яча відтирати. Чіпляйся, кусайся, але не поступайся. Нехай вони тебе бояться, а не ти їх. Я на футболі зуби з’їв. Шевченко повинен був його раніше випускати. А він дотягнув, коли наша доля висіла на волосинці, – переконаний перший тренер Артема Довбика.
24-річний футболіст родом із Черкас Артем Довбик забив м’яча у ворота збірної Швеції на 121-й хвилині матчу 1/8 фіналу Євро-2020, зробивши рахунок 2:1 на користь України.
Таким чином Артем Довбик став автором найпізнішого переможного гола в історії чемпіонатів Європи.
До старту Євро-2020 він жодного разу в кар’єрі не забивав за збірну України.