78-й Каннський кінофестиваль завершився минулого вікенду церемонією закриття та оголошенням лауреатів. Цьогоріч на кінофорумі було представлено понад 150 фільмів з усього світу, 22 з яких були в основному конкурсі.
Традиційно у Каннах були повнометражні та документальні роботи, короткометражні фільми, а також спеціальні покази – поза конкурсом.
Каннський кінофестиваль-2025: фільми
Факти ICTV зібрали вісім фільмів, що були показані на Каннському кінофестивалі, і які точно варті уваги, не лише через хорошу пресу.
Проста випадковість (It Was Just an Accident)
Це політичний трилер від іранського режисера Джафара Панахі. Саме ця стрічка була удостоєна Золотої пальмової гілки Канн. Його фільм досліджує теми помсти та морального вибору на тлі авторитарної системи.
Кадр із фільму Проста випадковість
За сюжетом чоловік на ім’я Екбал разом із вагітною дружиною випадково збивають собаку і роблять зупинку в автосервісі. Механік Вахід впізнає в Екбалі офіцера, який катував його в тюрмі.
Він вирішує викрасти його, щоб помститися. Інші жертви режиму також приєднуються до Вахіда, вирішуючи, чи справді Екбал є тим самим катом.
Сентиментальна цінність (Sentimental Value)
Інколи до критиків апелюють, що вони возвеличують надмірно “розумні” картини, які “не для всіх”. Але цю стрічку норвезького режисера Йоахіма Трієра полюбили саме глядачі у Каннах, подарувавши 19-хвилинні овації.
Журі з відзначили картину Гран-прі, а ще фільму дістався приз ФІПРЕССІ – спеціальна нагорода Міжнародної федерації кінопреси.
Кадр із фільму Сентиментальна цінність
Сентиментальна цінність – це драмедія, яка досліджує як сімейні стосунки, так і мистецтво. У головних ролях – Ренате Реінсве, яка у 2021 році вигравала нагороду у Каннах за акторську роботу у фільмі Трієра Найгірша людина на землі, а також Стеллан Скарсгард та Ель Фаннінг.
За сюжетом після смерті матері дві сестри змушені зустрітися зі своїм батьком Густавом, колись відомим режисером. Він пропонує своїй доньці роль у своєму фільмі, але після відмови запрошує зіграти молоду акторку з Голлівуду, що породжує нові конфлікти у родині.
Елеонора Велика (Eleanor the Great)
Це режисерський дебют голлівудської акторки Скарлетт Йоханссон, який після показу у Каннах отримав 5-хвилинні овації. За жанром – це поєднання драми та комедії з нотками сентиментальності.
Кадр із фільму Елеонора Велика
Стрічка розповідає про 94-річну вдову з Флориди Елеонору Моргенштерн, яку втілила на екрані 95-річна Джун Сквібб. Після смерті своєї найкращої подруги жінка переїжджає до доньки в Нью-Йорк.
Згодом вона випадково потрапляє на зустріч групи, хто пережив Голокост, та починає розповідати історії своєї подруги, як власні.
Люба, не треба! (Honey Don’t!)
Це друга сольна режисерська робота Ітана Коена після картини Лялі їдуть далі. Новий фільм режисера у жанрі комедійного детективу був досить позитивно сприйнятий глядачами.
Кадр із фільму Люба, не треба!
У фільмі розповідається про Гоні О’Донах’ю (Маргарет Кволлі), приватну детективку з маленького містечка, яка розслідує серію дивних смертей, пов’язаних з таємничою церквою. Під час розслідування вона наштовхується на лідера культу, якого грає Кріс Еванс.
Орвелл: 2+2=5 (Orwell: 2+2=5)
Документальний фільм гаїтянського режисера Рауля Пека, в якому він досліджує життя та ідеї Джорджа Орвелла, зокрема його роман 1984, у контексті сучасних політичних реалій.
Кадр із фільму Орвелл: 2+2=5
У фільмі досліджується життя письменника, але фокусуючись на його останніх роках та створенні роману 1984. Режисер поєднує біографічні факти із сучасними подіями, демонструючи, як ідеї письменника актуальні зараз
Стрічка також критикує Дональда Трампа, Беньяміна Нетаньягу та диктатора Володимира Путіна, підкреслюючи повернення авторитаризму.
Еддінгтон (Eddington)
Новий фільм Арі Астера знятий у жанрі сучасного вестерна з елементами політичної сатири, чорної комедії та психологічного трилера.
Кадр із фільму Еддінгтон
Події стрічки розгортаються у травні 2020 року на тлі пандемії Covid-19 у вигаданому містечку Еддінгтон у Нью-Мексико. Між шерифом Джо Кросс (Хоакін Фенікс), який є ковід-скептиком, та мером Тедом Гарсією (Педро Паскаль), який переобирається на другий термін, виникає конфлікт щодо заходів безпеки.
Фільм досліджує теми дезінформації, політичної поляризації та маніпуляції колективною свідомістю. Журнал The Times назвав фільм Астера “амбітним, але хаотичним вестерном”, зазначивши, що фільм досить складний та провокаційний.
Нова хвиля (Nouvelle Vague)
Назва фільму американського режисера Річарда Лінклейтера є відсиланням до назви дуже відомої течії світового кінематографу у Франції кінця 1950-х – 1960-х років.
Кадр із фільму Нова хвиля
Фільм Нова хвиля розповідає про процес створення культового фільму Жан-Люка Годара На останньому подиху. Сюжет зосереджується на взаємодії Годара з акторкою Джин Сіберг та іншими ключовими фігурами французької нової хвилі, такими як Франсуа Трюффо, Жан-Поль Бельмондо та Клод Шаброль.
Стрічка знята у чорно-білому форматі з аспектом 4:3, що відтворює естетику того часу. Головні ролі виконали – Гійом Марбек, Зої Дойч та Обрі Дюллен.
Таємний агент (The Secret Agent)
Це історичний політичний трилер з елементами драми від бразильського режисера Клебера Мендонса Фільйо. Стрічка дві нагороди у Каннах – найкращу режисуру та найкращу чоловічу роль. І ще 13-хвилинні овації після показу.
Кадр із фільму Таємний агент
Таємний агент досліджує теми політичного гніту та особистої свободи. Дії стрічки розгортаються у 1977 році у часи військової диктатури.
Головний герой Марсело через свої переконання потрапляє під підозру у співпраці з опозицією та змушений тікати зі столиці. Він повертається до рідного міста Ресіфі, де розпочинається карнавал. Але це місто виявиться не тим, якого він шукав – там відбуваються справді погані речі, такі як політичні зникнення та вбивства.