Висилка російських дипломатів після запровадження нових санкцій США не обмежилася лише країнами, які давно протистоять гібридній агресії Кремля.
Нещодавно 18 російських дипломатів вислали з Чехії після звинувачення у роботі на російську розвідку.
Протягом останнього тижня Росія втратила багатьох диппредставників у різних країнах світу. Але головне, що це відбувається через звинувачення у діяльності російських спецслужб під виглядом дипломатів.
Факти ICTV розповідають, чому Чехія вислала дипломатів і які це матиме наслідки для Росії.
Скандал зі складами
Висилка російських дипломатів з Чехії пов’язана з вибухами на складах у селі Врбетиця у жовтні 2014 року. Вибух на складі з 12,8 млн тонн боєприпасів, який орендувала Imex Group, забрав життя двох осіб.
Тривале розслідування показало, що до надзвичайної події причетні 18 співробітників російських ГРУ та СЗР, які працювали в Чехії під виглядом дипломатів РФ.
Найцікавіше те, що до них причетні вже відомі всім особи – Александр Петров та Руслан Баширов, які є фігурантами справи про отруєння екс-співробітника ГРУ Сергія Скрипаля та його доньки Юлії.
Хоча в РФ це все і подають під “соусом” хибних звинувачень, мотив для підриву складів у Врбетиці був. За інформацією чеських ЗМІ, так Росія намагалася зірвати постачання зброї, зокрема в Україну, де лише розпочалася війна на Донбасі.
Вони проходили через болгарського торговця зброєю – Еміліана Гебрева, який тоді нібито займався легальними постачаннями для МВС та Національної гвардії України.
У коментарі Фактам ICTV політичний експерт Олександр Мусієнко заявив, що тоді Україна шукала зразки пострадянського озброєння у всьому світі, але насамперед – в країнах постсоціалістичного табору. Тобто версія про переговори з Чехією або з Болгарією ймовірна.
Для Чехії висилка російських дипломатів не є чимось новим, адже вона є частиною НАТО і має долучатися до подібних акцій проти РФ. Однак у 2018 році, після отруєння Скрипаля, Чехія вислала з країни всього лише трьох дипломатів.
Імовірно, Чехія може стати першим прикладом, який покаже, що з Росією не варто шукати домовленостей, особливо коли вона веде війну проти України.
– Реакція Чехії розвінчує міф про те, що чеський уряд такий само проросійський, як і її президент, а тому й не вчиняв би жодних дій. Вже настільки очевидно російські розвідка і спецслужби насолили європейцям, що до активних дій вдаються навіть такі, нібито проросійські, країни…
Назріває такий підйом антиросійських настроїв, що на це реагує навіть Чехія, – каже Мусієнко.
Рішення Чехії не залишилося без уваги європейських країн. Україна і Велика Британія стали одними з перших, які підтримали висилку дипломатів РФ. Воно й не дивно, адже Україна вже 7-й рік страждає від агресії Росії, а Британія знає, на що здатні російські спецслужби.
Проте вона знаходить підтримку і в інших державах. Наприклад, Польща підтримала ініціативу Чехії.
– Союзницька солідарність і швидкі дії роблять нас сильними. Польща повністю підтримує рішення Чехії про видворення російських дипломатів, причетних до вибуху на складі боєприпасів у 2014 році, – повідомили в МЗС Польщі.
Наслідки для Росії
Дії Чехії мають дати РФ чіткий сигнал – жодні її вчинки не забудуть навіть за багато років. Так, Чехії знадобилося майже сім років, щоб нарешті звинуватити російські спецслужби у підриві складів, але її все одно звинуватили.
І від цього є перші наслідки – висилка дипломатів. А це означатиме і підрив відносин РФ з Чехією, неможливість відстоювати там свої інтереси.
Але ще одне, що повинна побачити Росія – наявність червоних ліній в кожної з країн Європи.
До цього офіційна Москва вважала, що їй все може зійти з рук, якщо після своїх агресивних та дестабілізаційних дій вона показуватиме такий собі “пряник” для нібито союзних їй країн.
Справді, багато країн ЄС зберігали нейтралітет щодо Росії, навіть після численних доказів про її безпосередню причетність до війни в Україні. Наприклад, Італія, яка пропонувала послабити антиросійські санкції, та Німеччина, яка залишається прихильником російського Північного потоку-2.
– Європа неоднорідна, але є червоні лінії, за які Росії не можна переходити. Вони демонструють, що будуть реагувати. РФ не дозволять поводити себе “як вдома” в європейських країнах і Великій Британії.
За це будуть санкції і за це буде висилка дипломатів. Звичайно, це гратиме на погіршення стосунків, – пояснює політичний експерт.
Політолог Олеся Яхно каже про те, що приклад Чехії є не єдиним за останні роки. Нині багато країн звертають увагу на агресивні дії Росії і вбачають у ній одну з найбільших загроз для безпеки Європи.
– Шпигунських скандалів було багато. Нещодавно був скандал в Італії, де вислали кількох російських дипломатів за звинуваченнями у тому, що вони платили колишньому чеському командиру за отримання інформації про НАТО.
Реакція на дії Росії є, але шпигунські скандали відбуваються тихо… Можливо, реакція не цілісна, але її більше, – пояснює політолог.
У власній пастці
Однією висилкою дипломатів Чехія не обмежиться. Це твердження підкріплюють заяви її державних діячів. Наприклад, про те, що Росатом виключать з кандидатів на участь у тендері щодо будівництва енергоблока АЕС Дуковани.
– Росія пожинає негативні плоди через агресивний курс, який вона проводить у всьому світі. В Чехії наприкінці року мав бути тендер на добудову одного блоку АЕС. Це масштабний інвестиційній проект для Чехії, початкова сума – близько €6 млрд. Одним з його учасників була Росія.
Тепер її участь ставлять під сумнів. І раніше серед опозиції були побоювання щодо безпекової складової, адже в РФ люблять цим користуватися (важелями впливу в енергетичній сфері, – Ред.), – пояснює Яхно.
Але для Росії це стане лише черговим приводом для пропаганди, як це завжди відбувається після запровадження санкцій або будь-яких міжнародних розслідувань.
– Зараз кремлівські речники заявлять, що скандал з вибухами 2014 у Врбетиці затіяний виключно для того, щоб витіснити Росатом з чеського ринку. І запустити туди американців (Westinghouse) з їхнім АЕС-проектом, – вважає російський політолог Станіслав Бєлковський.
Кремль ніколи не брав на себе відповідальність у подібних скандалах. І це не дивно, адже визнати її – означає визнати й фактичний провал роботи своїх спецслужб. Коли імена та обличчя твоїх шпигунів знає весь світ, то інакше це назвати не можна.
Тепер Росії доведеться розраховуватися за подібні вчинки. Її дестабілізаційні дії тривають роками, і це лише ті, про які ми знаємо: війна проти України, війна проти Грузії у 2008 році, отруєння у Солсбері, підрив складу в Чехії.
На думку Мусієнка, нинішня політика Росії – це шлях в нікуди, який вестиме лише до погіршення відносин з усіма країнами.
Водночас останній скандал навряд чи вплине на зовнішню політику Кремля. Підкупи та залякування найближчим часом не стануть для РФ пережитком минулого.
– Поряд із операціями, які пов’язані з підривами арсеналів, чи спробами вбивств, які фактично діють проти нацбезпеки окремих країн, росіяни намагаються ще й пропонувати посади, підкуповувати, корумпувати європейських чиновників.
Те, що Європа відповідає – добре. На мою думку, агресивні амбіції РФ зменшуватимуться. Але навряд чи Росія припинить дії, пов’язані з підкупом і корумпуванням заради досягнення своїх інтересів. Індикатором цього, мені здається, є Північний потік-2. Якщо його дозволять добудувати, то Росія сприйматиме це як перемогу, – висловлює думку Мусієнко.
Складається враження, що Росія нарешті потрапила в одну з пасток, які розставляла для інших держав протягом багатьох років.
Вона не перша, але й не остання. Після загострення на Донбасі Європа звернула особливу увагу на протидію Росії.
Ці дії продовжуватимуться і надалі. А історія Чехії стане прикладом для всього світу, як потрібно себе поводити з агресорами.