Саміт НАТО-2021: що обговорюватимуть і на що розраховує Україна

саміт нато

14 червня у Брюсселі відбудеться саміт НАТО-2021, в якому вперше візьме участь президент США Джо Байден. Його робоча сесія повинна розпочатися о 14.30 за київським часом, і триватиме приблизно до 16.00.

Тому саміт стане рекордно коротким за майже 20 років. Все, що потрібно знати про зустріч – читайте на Фактах ICTV.

Що планують обговорити

Однією з головних тем для обговорення буде перегляд стратегії Альянсу на найближчі 10 років, оскільки попередній документ був ухвалений ще у 2010 році.

Очікується, що на саміті країни-учасниці доручать генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу організувати цей процес, щоб ухвалити документ під час наступної зустрічі у 2022 році. Він переконаний, що стратегія НАТО-2030 повинна стати відповіддю на нові глобальні виклики у сфері політики безпеки.

Читайте також
НАТО готове захищати союзників від Мінська та Москви – Столтенберг

Також, за словами генсека, 14 червня обговорять протидію агресивній поведінці Росії і Китаю, нові форми міжнародного тероризму, зростання кількості кібератак та збільшення списку країн, які володіють ядерною зброєю.

Крім того, лідери країн НАТО хочуть:

  • підтримати ідею збільшення військових витрат для захисту світу;
  • затвердити нову політику кібернетичної та космічної оборони Альянсу;
  • оголосити про відкриття центру нових технологій НАТО для розвитку технологічного співробітництва між країнами-учасницями.

Співпраця з Україною та Грузією

Україну і Грузію не запросили на саміт НАТО у червні. Генсек Єнс Столтенберг це пояснив тим, що формат зустрічі не передбачає участі країн-партнерів через те, що вона буде дуже короткою і триватиме лише один день.

Але він запевнив, що країни – учасниці саміту все ж обговорять співпрацю з Україною та Грузією:

– Україна і Грузія – два дуже цінних партнери, ми надаємо їм практичну й політичну підтримку. Важливо зміцнювати наші відносини. І ми підтвердимо на саміті прихильність зміцненню цього цінного партнерства, – зазначив він.

Чого очікує Україна від саміту

Україна розраховувала, що під час червневого саміту НАТО розгляне питання про надання нам Плану дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі.

Але заступник генсека Мірча Джоане заявив, що серед членів НАТО немає згоди щодо надання Україні ПДЧ. Втім, він запевнив, що у підсумковій заяві саміту лідери підтвердять перспективу членства у Північноатлантичному альянсі для України та Грузії.

Крім того, за його словами, політика відкритих дверей НАТО все ще залишається незмінною й актуальною.

Водночас віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна хоче отримати План дій щодо членства в НАТО вже у грудні 2021 року. Вона зазначила, що поки для цього немає перспектив. Але багато союзників борються за ясність для України щодо членства в Альянсі.

Напередодні саміту президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. Він сподівається, що 14 червня країни – члени Альянсу предметно розглянуть питання російської агресії та дієвих кроків для її стримування.

Також глава держави окремо наголосив на важливості для України підтвердження у рішеннях цьогорічного саміту НАТО політики відкритих дверей.

Дивіться також
Країни Балтії перед самітом НАТО заявили про підтримку України

Крім того, Володимир Зеленський сподівається, що Альянс дотримається обіцянки, яку дав на саміті в Бухаресті у 2008 році – про те, що Україна отримає План дій щодо членства в НАТО. Тому він закликав негайно вирішити це питання:

– Якщо нам будуть раді у НАТО, якщо вони дійсно хочуть бачити нас як члена, то не варто дивитися у бінокль та обговорювати якесь далеке майбутнє. Це питання (вступу до НАТО, – Ред.) має бути вирішене негайно. Зараз нам загрожує небезпека, поставлена на карту наша незалежність, і саме зараз нам потрібна допомога.

Який статус має Україна сьогодні

З червня 2020 року Україна є партнером НАТО з розширеними можливостями. Цей статус передбачає глибшу взаємодію з силами Альянсу. До них належать:

  • регулярні політичні консультації з питань безпеки, зокрема на рівні міністрів;
  • розширений доступ до програм взаємодії та навчань;
  • обмін інформацією та отриманим досвідом;
  • ближча взаємодія під час криз і підготовки операцій.

Але статус партнера НАТО з розширеними можливостями не впливає на можливе членство України в Альянсі. Він лише спрямований на посилення співробітництва країн – учасниць НАТО з Україною.

Вікторія Гірко редакторка стрічки, кореспондентка
Категорії: Світ