Афганістан – тема №1 у світі. Події у країні, де через 20 років до влади знову прийшли таліби, затьмарили собою всю інформаційну повістку.
Дії Талібану вже змінюють міжнародні політичні розклади, причому далеко за рамками середньоазіатського регіону. Як це позначиться на Україні?
Перетягування уваги
Найочевидніший наслідок для України від подій в Афганістані – зниження міжнародної уваги до наших проблем.
На думку експертів, першою і найбільш очевидною жертвою цих процесів стане перший саміт Кримської платформи, який запланований у Києві на 23 серпня.
Український МЗС робив на запуск Кримської платформи велику ставку у контексті актуалізації українського питання на світовій арені. Тепер ефект може бути зовсім не тим.
– Логічно, що у головах лідерів і в кулуарних розмовах на полях саміту мова піде скоріше не про шлях деокупації Криму від російського агресора, а про жахи нового афганського режиму і роздуми, що робити із Афганістаном далі. І, на жаль, очевидно, знову будемо чути тези про необхідність посилення діалогу і взаємодії Заходу з Москвою у врегулюванні гострої кризи в Середній Азії, – зазначає український дипломат Костянтин Єлісєєв.
Кинуть тінь події в Афганістані й на майбутній візит до США президента України Володимира Зеленського.
Популярна думка, що Байдену зараз зовсім не до України. Провал статусу Афганістану як особливого союзника США поза НАТО практично нівелює символізм і значення для України аналогічної домовленості за лінією Байден – Зеленський. З іншого боку, перед українською дипломатією відкриваються й нові можливості.
– Афганське фіаско стимулюватиме Вашингтон до пошуку якоїсь швидкої дипломатичної піар-перемоги. І це, безсумнівно, повинна використовувати Банкова для просування інтересів безпеки України, зокрема за напрямком статусу особливого союзника і двосторонньої угоди в області безпеки, – вважає Єлісєєв.
Дії Росії
Куди більше події в Афганістані зачіпають інтереси Росії – одного з ключових гравців у регіоні, якому тепер доведеться займатися стабілізацією ситуації. Перемога Талібану – найкраща реклама джихадизму у всьому світі, бути талібом стане модно.
– У талібів зараз не просто перемога, у них є історія успіху. А історія успіху в будь-якому емоційному середовищі завжди працює. Тим більше вона працює в ісламському середовищі, і ця історія змінить те, що називається геополітичний розклад. І змінить, звичайно ж, настрої у мусульманському світі. Тому нас очікує найближчим часом багато нетривіальних подій, – вважає колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Насамперед мода на Талібан може торкнутися Центральної Азії, Кавказу, і звичайно ж Росії.
– Кремлю доведеться відволікатися від України. У Центральній Азії можуть початися тектонічні зрушення, які несподівано швидко можуть запустити землетруси і в Москві, де живе кілька мільйонів узбеків і таджиків, і в регіонах РФ, де переважає мусульманське населення, – припускає український військовий експерт Михайло Самусь.
Сусідні з Афганістаном Узбекистан і Таджикистан дійсно мають гіркий досвід боротьби з ісламізмом. У Таджикистані взагалі громадянська війна тривала п’ять років.
Росія разом з Китаєм – ключовий гарант безпеки обох країн. Але самі таліби запевняють, що не збираються займатися експортом своєї перемоги на сусідні країни.
Та й у Кремля особливих проблем із Талібаном поки немає. Наприклад, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрічався із делегаціями талібів, зокрема з одним із нинішніх лідерів організації Абдулом Гані Барадаром.
Причому Лавров відкрито називав талібів адекватними людьми. На початку липня делегація Талібану приїжджала до Москви і навіть дала там прес-конференцію, пообіцявши не порушувати кордони центральноазіатських країн.
При цьому офіційно Талібан – заборонена організація в Росії.
Поки посольства західних країн поспіхом евакуюються з Кабула, російські дипломати вже заявляють про якісь робочі контакти з новою владою. Таліби гарантували безпеку російському посольству. Тобто принаймні поки ні Росія, ні Талібан конфронтації не шукають, а хочуть знайти точки дотику.
Хоча російські експерти все одно побоюються, що такі загравання Кремля із терористами можуть дорого обійтися росіянам.
– Розплачуватися будуть прості люди, які найчастіше й гинуть в терактах. Відомо, що в Талібані розвивається культ смертників. Але зараз вони взяли владу над Афганістаном. Куди вони подінуть цих смертників? – зазначає експерт російського Центру вивчення сучасного Афганістану Андрій Серенко.
Втім, навіщо зараз талібам потрібно організовувати теракти в Росії, не зовсім зрозуміло. Навпаки, Москва потрібна Талібану для легітимації і визнання на міжнародній арені. Кремлю ж дружба з талібами може стати в пригоді для торгівлі із Заходом.
– Одна із ключових небезпек криється у тому, що Москва цілком може скористатися вікном можливостей і запропонувати Вашингтону та ЄС спільну взаємодію у вирішенні проблеми Афганістану в обмін на поступки щодо українського досьє, – попереджає Костянтин Єлісєєв.
Єлісєєв додає, що торгівля проблемними питаннями і своїми можливостями для їхнього залагодження в обмін на власний інтерес – найбільш ліквідна валюта Кремля.
Хоча розмови про те, що “Росія на щось відволічеться від України” і “Росія щось розміняє на Україну в геополітичній грі із Заходом” зовсім не нові.
Наприклад, протягом декількох років війни в Сирії ми постійно чули, що Росія ось-ось відвернеться від України, тепер у них Сирія питання №1. А з іншого боку, що вирішення сирійської кризи Кремль розміняє Заходу на Україну. Ну і що? Відволіклися або розміняли? Щось не видно.
Тому краще зосередитися не на теоретичних розкладах, а вивчити, наприклад, ризики нелегальної міграції з Афганістану до України, зокрема через території Таджикистану і Узбекистану. А вона точно збільшиться.
Інша справа, що кінцева мета для нового потоку біженців – це все ж Європейський Союз, а не Україна. Але потрапити до ЄС вони можуть спробувати і через нашу країну.
