Олексій Навальний: що відомо про російського політика та його ставлення до України

Олексій Навальний

Фото: Getty Images

Російський політик Олексій Навальний помер у виправній колонії № 3 у Ямало-Ненецькому автономному окрузі. Про це повідомило місцеве управління Федеральної служби виконання покарань.

Що відомо про Олексія Навального — читайте на Фактах ICTV.

Біографія Навального

Навальний здобув популярність у Росії, а також у міжнародних ЗМІ як критик президента Росії Володимира Путіна та його уряду. Він організував безліч демонстрацій на захист реформ і проти узурпації влади Путіним і його союзниками.

У 2012 році The Wall Street Journal описала Навального як “людину, яку Володимир Путін боїться найбільше”.

Фото: Getty Images

Навальний був членом Координаційної ради російської опозиції та лідером політичної партії Партія прогресу. У вересні 2013 року балотувався на виборах мера Москви за підтримки партії РПР-ПАРНАС. Він посів друге місце з 27% голосів, поступившись чинному меру Сергію Собяніну.

Навальний став відомим завдяки своєму блогу в LiveJournal, але пізніше перейшов на YouTube, де у нього майже 4 млн підписників, і Twitter (2,1 млн підписників). У своїх блогах опозиціонер публікує відео і документи про корупцію з боку російських державних чиновників.

У 2011 році він створив Фонд боротьби з корупцією.

Російська влада декілька разів заарештовувала Навального. Він отримав два умовних вироки за нібито розкрадання за двома окремими справами: один у липні 2013 року, а інший — у грудні 2014 року, на 5-річне та 3,5-річне тюремне ув’язнення відповідно. Обидві справи вважаються сфабрикованими як помста за його політичну діяльність.

У лютому 2014 року Навального помістили під домашній арешт і заборонили спілкуватися з будь-ким, крім його родини.

У березні 2017 року Олексій Навальний і його Фонд боротьби з корупцією зняли документальний фільм Он вам не Димон, в якому звинуватили колишнього прем’єр-міністра і президента Росії Дмитра Медведєва в корупції.

У грудні 2016 року Навальний розпочав свою кампанію з балотування у президенти Росії на виборах 2018 року, але в грудні 2017 року в участі йому відмовила Центральна виборча комісія Росії, а пізніше Верховний суд Росії відхилив його апеляцію.

Читайте також
Навальний став лауреатом премії Сахарова 2021 року

У травні 2018 року його присудили 30 діб позбавлення волі за участь у несанкціонованій акції протесту проти Путіна в Москві.

Вранці 28 липня Навального госпіталізували до лікарні з спецприймальника, в якому він відбував покарання, з діагнозом “гостра алергічна реакція”.

Отруєння Олексія Навального

20 серпня 2020 року російського опозиціонера госпіталізували після екстреної посадки літака Томськ – Москва.

Олексію Навальному стало зле через деякий час після того, як він випив чай ​​в аеропорту.

У штабі Навального заявили про можливе отруєння політика.

У токсикореанімаціі лікарні в Омську політик впав у кому, його підключили до апарату штучної вентиляції легенів. Пізніше з’явилася інформація, що Навальний був отруєний отрутою групи Новачок. Він проходив лікування в берлінській клініці Шаріте після транспортування до Німеччини.

Читайте також
Попросив поговорити, у нього виступив піт: як Навальний знепритомнів у літаку

Ув’язнення Навального

У січні 2021 року він разом із сім’єю повернувся в Росію, але в аеропорту його затримали. 2 лютого за справу Ів Роше Московський міський суд постановив відправити Олексія Навального в колонію загального режиму строком на 3,5 роки.

20 лютого 2021 року Навальному також винесли вирок ще у одній справі — щодо начебто наклепу на ветерана Німецько-радянської війни Гната Артеменка — та присудили штраф.

22 березня 2022 року Лефортівський районний суд Москви засудив Олексія Навального до дев’яти років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченнями в шахрайстві в особливо великому розмірі та неповазі до суду.

Суд визнав політика винним за всіма пунктами обвинувачення:

  • два епізоди статті 297 КК (частина 1 Образа учасників судового розгляду і частина 4 Образа судді);
  • чотири епізоди частини 4 статті 159 КК (Шахрайство в особливо великому розмірі).

Фото: Getty Images

4 серпня 2023 року Московський міський суд засудив Олексія Навального ще до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму за звинуваченнями у створенні екстремістської спільноти, фінансуванні екстремістської діяльності та закликах до екстремізму в інтернеті.

У 2023 році Навальний відбував покарання у виправній колонії № 3 у селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу.

16 лютого Олексій Навальний помер у виправній колонії.

Олексій Навальний про Крим та Україну

Великий резонанс у суспільстві викликала фраза Навального ″Крим — не бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди повертати″.

У 2014 році Олексій Навальний виступав за проведення нового референдуму в Криму, який ″Україна, як ми розуміємо, не визнає″. Він назвав фарсом проведений Росією тогоріч референдум.

— Єдине, що ми можемо зробити — анулювати результати того фарсу, який відбувся в березні 2014 року. І організувати чесний і прозорий референдум під міжнародним контролем. І прийняти його результати, якими б вони не були, — оголосив Навальний.

Він стверджував, що населення Криму саме повинно вирішувати долю півострова.

У разі приходу до влади Олексій обіцяв виконати російську частину Мінських угод. Він заявляв, що виведе російські війська з Донбасу та передасть українській стороні контроль над кордоном. На його думку, РФ потрібно було налагоджувати відносини з Україною.

Відомо, що батько Олексія Навального — українець, родом з села Залісся, що на Київщині. Сам політик заявляв, що є наполовину українцем і наполовину росіянином, а більша частина родичів живе в Україні.

Олексій Навальний: відомі цитати

  • При Єльцині корупція була проблемою — при Путіні корупція стала системою;
  • Я думаю, влада в Росії зміниться не в результаті виборів;
  • Будь-яка влада деградує без конкуренції;
  • Коли у тебе все є, а ти при цьому щось робиш, люди вважають це дуже дивним;
  • Ми працюємо в системі, де самі корупціонери розв’язують питання про переслідування корупціонерів;
  • Ідея впроваджувати хороших людей у погану владу не працює;
  • Я вважаю, що еміграція — це капітуляція. Потрібно бути бійцями. Ми несемо відповідальність за тих, хто не може виїхати. Ми повинні не кинути все, а зробити так, щоб всі інші жили нормально;
  • Я не вірю в теорії змови і складні конструкції. Так, дуже може бути, що, коли переслідуємо одного шахрая, ми допомагаємо іншому шахраєві. Але це ж не привід перестати переслідувати шахраїв!
Юлія Гайдук редакторка стрічки
Категорії: Світ