Посли Євроcоюзу ухвалили рішення про скасування принципу одностайності щодо продовження “заморозки” російських активів.
Про це повідомив у червер, 11 грудня, у мережі Х редактор європейського відділу Радіо Свобода Рікард Йозьвяк (Rikard Jozwiak).
ЄС скасував принцип одностайності щодо “замороження” активів РФ
– Посли щойно погодилися на зміну правил, яка полегшує збереження заморожених російських активів у блоці. Одностайність щодо продовження заморожування більше не є єдиним варіантом, – написав він.
Йозьвяк назвав це рішення “великим кроком до потенційного репараційного кредиту для України.
Як пише видання The Guardian, більшість послів держав – членів ЄС схвалили план, який передбачає, що активи Центробанку Росії, оцінювані приблизно у €210 млрд і розміщені в ЄС, залишатимуться замороженими на невизначений термін, без необхідності оновлювати санкції кожні шість місяців, як це відбувається зараз.
Рішення, яке набирає чинності о 17:00 за центральноєвропейським часом у п’ятницю, 12 грудня, є важливим кроком до використання цих коштів для України, хоча остаточна угода щодо так званої репараційної позики залишається далекою.
Єврокомісія минулого тижня запропонувала скористатися маловідомим положенням Договору про ЄС, статтею 122, щоб зберегти активи замороженими.
Фактично закон про надзвичайні повноваження ЄС, стаття 122, надає Євросоюзу широкі можливості вживати “заходів, що відповідають економічній ситуації”, хоча деякі юристи стверджували, що останнє застосування виходить далеко за рамки початкового задуму цієї норми.
Суверенні активи Росії, заморожені за санкційним законодавством ЄС у перші дні повномасштабного вторгнення, мають бути заблоковані безстроково, якщо їх планують використовувати як основу для терміново потрібної позики Україні – варіанту фінансування, який комісія вважає пріоритетним.
Інакше план може бути зруйнований, якщо уряд, дружній до Кремля, у Угорщині чи Словаччині, накладе вето на санкції, які потрібно поновлювати кожні шість місяців.
Шлях до репараційної позики для України
Єврокомісія, за підтримки Німеччини та центрально- і східноєвропейських держав ЄС, хоче використати заморожені активи, щоб надати Україні початкову позику у €90 млрд, аби забезпечити спроможність Києва й надалі оплачувати військове обладнання та підтримувати функціонування країни у 2026–2027 роках.
Вона наполягає, що її план не є конфіскацією, оскільки право Росії на активи залишається незмінним.
Збереження замороженого статусу активів є важливим кроком до репараційної позики для України.
Хоча Бельгія, на території якої розміщено €185 млрд активів РФ, продовжує стверджувати, що план є занадто ризикованим.
Віце-прем’єр-міністр і міністр економіки Бельгії Вінсент Ван Петегем у четвер заявив, що “Росія дійсно має заплатити за несправедливу війну”.
За його словами, заморожені активи зрештою будуть використані, але його країна “не піде на жодні необдумані компроміси”.
