Більшість громадян США не підтримують ідею президента Дональда Трампа щодо можливого придбання Гренландії та побоюються негативних наслідків для міжнародних союзів.
Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos.
Чи підтримують жителі США придбання Гренландії
Згідно з дослідженням, лише 17% американців схвалюють намір США придбати данський острів.
Дуже мало американців, а саме 4% кажуть, що було б гарною ідеєю для США застосувати військову силу для захоплення Гренландії у Данії. 71% кажуть, що це була б погана ідея.
Водночас 47% респондентів виступають проти такої ініціативи, а ще 35% не змогли визначитися з позицією.
У довгостроковій перспективі 45% опитаних вважають, що спроби Вашингтона отримати контроль над Гренландією принесуть більше шкоди, ніж користі для Сполучених Штатів, тоді як 24% дотримуються протилежної думки.
Оцінки стратегічної важливості острова для США також розділилися: 33% вважають Гренландію важливою для американських інтересів, 32% не поділяють цієї точки зору, а 35% залишаються невпевненими.
Водночас ідею розміщення додаткових військових баз США на острові підтримують 33% опитаних, тоді як 29% вважають її хибною.
Особливе занепокоєння викликають можливі наслідки для міжнародних відносин: близько двох третин респондентів заявили, що спроби США придбати Гренландію можуть зашкодити НАТО та відносинам Вашингтона з європейськими союзниками.
Опитування проводилося 12–13 січня 2026 року компанією Ipsos на замовлення Reuters за допомогою ймовірнісної панелі KnowledgePanel. У дослідженні взяли участь 1248 респондентів віком від 18 років, похибка вибірки становить близько 2,9%.
Заяви Трампа щодо Гренландії
Як повідомлялося раніше, наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є “абсолютною необхідністю” для національної безпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового або економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до приєднання острова до США, назвавши це неминучим. Згодом він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі цих заяв прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала таку риторику неприйнятною щодо союзника та застерегла, що можливе вторгнення США до Гренландії означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція пролунала й на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека регіону має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
14 січня міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен повідомив про виділення додаткових коштів на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
Гренландія є найбільшим островом у світі та автономною територією Данії, що володіє значними запасами корисних копалин і стратегічно важливими об’єктами, зокрема американськими, що робить її ключовою точкою геополітичної напруги.
