Європейський Союз схвалив розширення санкцій проти Ірану на тлі загроз для свободи судноплавства та ризиків блокування Ормузької протоки.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.
За її словами, держави-члени ЄС вирішили посилити санкційний тиск на Іран у відповідь на дії, які можуть поставити під загрозу безпечне судноплавство в регіоні.
Каллас підкреслила, що міністри закордонних справ Євросоюзу одностайні в позиції: незалежно від розвитку ситуації навколо Ірану, свобода судноплавства залишається базовим принципом і не підлягає жодним компромісам.
Ситуація в Ормузькій протоці майже щодня змінюється на 180 градусів, що суттєво впливає на світову економіку.
Чим загрожує нестача палива у світі, читайте в нашому матеріалі.
Нестача палива у світі: чим загрожує
За оцінками Bloomberg, якщо довгострокове врегулювання конфлікту в регіоні не зможе зняти загрозу з боку Ірану для комерційного судноплавства в Ормузькій протоці, наслідки можуть бути системними й тривалими для глобальної торгівлі.
Масштаби поточної кризи вже перевищують попередні нафтові шоки 1973 та 1979 років. Це показало, наскільки вразливою є світова логістика, адже навіть країна з обмеженим флотом, як Іран, здатна фактично паралізувати ключовий морський маршрут.
Попри припинення активної фази бойових дій, Іран зберігає потенціал впливу на регіональне судноплавство. У Тегерані не приховують намірів і надалі контролювати Ормузьку протоку, розглядаючи її як стратегічний економічний важіль.
Ба більше, за даними іранських медіа, обговорюються ініціативи щодо формалізації контролю над протокою на законодавчому рівні, включно з можливим запровадженням системи зборів за проходження суден.
Довгострокові наслідки кризи на Близькому Сході для світової торгівлі
Як зазначають у Bloomberg, якщо міжнародне врегулювання не усуне ризики блокування або тиску на судноплавство, економічна модель Ормузького маршруту може суттєво змінитися.
Серед ключових наслідків:
- частина судноплавних операторів може повністю відмовитися від маршруту через високі ризики;
- зростання страхових тарифів зробить перевезення через Перську затоку менш конкурентними;
- глобальні торгові потоки можуть частково зміститися в інші регіони.
Фактично йдеться про формування нової, дорожчої та більш нестабільної логістичної реальності.
Вплив паливної кризи у світі на авіасполучення
Паралельно з морською кризою виникають проблеми і в авіаційній галузі. Голова IATA Віллі Волш попередив, що через напруження на Близькому Сході Європі необхідні скоординовані плани на випадок дефіциту авіаційного пального.
За його словами, оцінки Міжнародного енергетичного агентства свідчать, що запаси пального можуть почати скорочуватися вже протягом кількох тижнів, що створює ризик перебоїв у польотах.
Уже зараз авіаперевізники змушені реагувати на дефіцит палива у світі:
- фіксуються скасування тисяч рейсів у Європі;
- частина маршрутів ускладнюється або скорочується;
- авіакомпанії оптимізують графіки через нестачу пального.
Наприклад, найбільша авіакомпанія Німеччини Lufthansa на своєму сайті оголосила про скорочення десятків тисяч короткомагістральних рейсів у Європі, пояснюючи це наслідками паливної кризи. Водночас компанія зазначає, що далекомагістральні рейси поки не скасовують.
В Єврокомісії заявляють, що наразі дефіциту авіаційного пального в ЄС немає, однак вже опрацьовуються різні кризові сценарії на випадок погіршення ситуації.
Дефіцит палива у світі: наслідки для України
Як розповів у коментарі для Фактів ICTV голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, головним наслідком глобального дефіциту палива через війну в Ірані стане неминучий ціновий тиск. Логіка проста: чим менше ресурсу на ринку, тим він дорожчий.
Уже зараз ситуація у світі показує ознаки серйозної паливної кризи, зокрема через масові скорочення авіарейсів, що свідчить про різке подорожчання авіаційного пального. Експерт пояснив, що проблема може не обмежитися лише авіаційним паливом.
– Якщо блокування Ормузької протоки затягнеться, дефіцит здатен поширитися і на інші види нафтопродуктів — зокрема бензин і дизель. Це пов’язано з тим, що країни Перської затоки забезпечують значну частку світового виробництва пального. Тож у разі тривалих перебоїв на цьому напрямку глобальний ринок почне відчувати нестачу, що автоматично підштовхне ціни вгору, у тому числі й в Україні, – попередив експерт.
Окремо Пендзин наголосив на структурній проблемі, адже в Україні фактично відсутні стратегічні запаси нафти та нафтопродуктів. Це означає, що країна значною мірою залежить від поточних поставок із Європи.
Ба більше, через ризики обстрілів пальне не накопичується на нафтобазах, а одразу постачається “з коліс” — фактично напряму на заправки. Така модель робить ринок ще більш чутливим до будь-яких зовнішніх шоків.
Коли українці відчують наслідки дефіциту палива у світі, через війну в Ірані
На даний момент, за словами експерта, різкого впливу на вартість продуктів війна в Ірані немає. Це пояснюється тим, що економіка досі “живе” за рахунок продукції, виробленої раніше, зокрема врожаю 2025 року, де витрати на паливо були нижчими.
Як розповів експерт, ситуація може змінитися вже найближчим часом:
- новий врожай 2026 року формуватиметься за значно дорожчих енергоресурсів;
- зростуть витрати на пальне та мінеральні добрива, які безпосередньо залежать від цін на газ;
- це вплине на собівартість продукції та, відповідно, на кінцеві ціни.
Додатковий фактор — добрива і врожай
Пендзин також звертає увагу, що криза на Близькому Сході впливає не лише на пальне, а й на виробництво мінеральних добрив.
У підсумку це створює подвійний ризик:
- зростання витрат аграріїв;
- можливе зниження врожайності.
– Якщо ж врожай 2026 року виявиться слабким, це може призвести до суттєвого стрибка цін на продукти харчування, – попередив економіст.
За оцінкою Олега Пендзина, у разі затяжної кризи в районі Ормузької протоки Україна може зіткнутися з ланцюговою реакцією: від дефіциту пального — до подорожчання аграрної продукції. І хоча наразі ситуація виглядає відносно спокійною, основні ризики можуть проявитися вже у другій половині 2026 року.