Українські далекобійні удари завдають відчутних наслідків по нафтопереробному сектору держави-агресора. Загальні збитки російської економіки внаслідок атак Сил оборони по об’єктах нафтової галузі вже перевищили $23,2 млрд, що майже дорівнює всьому сукупному доходу цієї галузі за 2025 рік ($26,6 млрд).
Через катастрофічну ситуацію російський диктатор Володимир Путін був змушений підписати указ про засекречування даних щодо обсягів виробництва пального, повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
У ГУР розкрили наслідки ударів по нафтопереробці РФ
За даними української воєнної розвідки, на кінець вересня 2026 року із 38 основних російських нафтопереробних заводів:
- 15 НПЗ — повністю виведені з експлуатації;
- 12 НПЗ — суттєво скоротили обсяги виробництва нафтопродуктів.
Внаслідок атак Сил оборони України загальні обсяги нафтопереробки на цих підприємствах скоротилися на 55,4%, порівняно з початком року.
Найскладніша ситуація для Росії склалася у Приволзькому, Центральному та Південному федеральних округах. Через зупинення підприємств постраждали потужності низки підприємств, зокрема ПАТ Славнефть-ЯНОС, ТОВ Киришинефтегазсинтез, АТ Рязанська нафтопереробна компанія, АТ Газпромнефть-Московський НПЗ та ТОВ Лукойл-Пермнефтеоргсинтез.
Сукупна частка цих п’яти об’єктів становила близько 33% від усього обсягу нафтопереробки в РФ.
Наразі у РФ продовжують функціонувати лише НПЗ у віддалених регіонах, зокрема АТ Газпромнефть-Омський НПЗ, АТ Ачинський НПЗ, ТОВ НефтеХимСервис, АТ Хабаровський НПЗ, ТОВ Марійський НПЗ та ТОВ Ванінський НПЗ.
У вересні 2026 року обсяг переробки на цих віддалених заводах зріс до 906 тис. барелів на добу (на 147 тис. барелів більше, ніж на початку року), забезпечуючи близько 24% від усієї нафтопереробки РФ.
Однак Кремль не може повноцінно перекрити дефіцит через низку факторів. Зокрема, доставлення нафтопродуктів із віддалених регіонів ускладнена нестачею залізничного рухомого складу та автоцистерн.
Крім цього, у 2027 році очікується спад виробництва на цих заводах через відкладені технічні роботи, які мали проводитися цьогоріч.
За даними ГУР, Росія не здатна одночасно покривати внутрішні потреби та експортні зобов’язання, тому почала імпортувати пальне з інших країн за допомогою “сірих схем” в обхід міжнародних санкцій.
Про складну ситуацію свідчить указ Путіна від 28 вересня №686, яким Кремль обмежив доступ до статистичних даних про обсяги нафтопереробки. Це зроблено для унеможливлення незалежного моніторингу галузі та маніпулювання даними про обсяги дизельного пального перед іноземними покупцями.
Через міжнародні санкції та високу вартість обладнання РФ стикається з величезними проблемами під час відновлення пошкоджених об’єктів. За оцінками ГУР МОУ, витрати Росії на заміну пошкодженого устаткування можуть сягнути понад $20 млрд.
